За останні п’ять років Україна пережила серйозні потрясіння – війна, тисячі переселенців, падіння економіки. Незважаючи на всі виклики, країна вистояла: змогла відстояти свій суверенітет, наростити обороноздатність і закласти основу економічного відновлення. Однак за цей час серйозно просів рівень життя населення. Зараз напередодні виборів ця тема все активніше мусується політиками в боротьбі за владу.
Економний режим
Офіційна статистика Держстату України говорить, що доходи населення в Україні за період з докризового 2013 року навіть зросли. Якщо в 2013 році середньомісячний готівковий дохід в розрахунку на одного жителя становив 2 227 гривень, то в 2017 році – вже 3 939 гривень (більш свіжої статистики на Держстаті поки немає). Проте, судячи з останніх звітів Нацбанку України, позитивна динаміка зростання доходів населення збереглася і в 2018 році. Відзначається, що цього вдалося досягти завдяки поступовому підвищенню урядом мінімальних зарплат починаючи з 2017 року (станом на 1 січня 2019 року «мінімалка» вже виросла більш ніж в два з половиною рази – з 1 600 до 4 173 гривень), а також за рахунок підвищення соціальних виплат, збільшення заробітків трудових мігрантів і зниження інфляції.
Однак експерти відзначають, що доходи населення за останні роки зросли майже в два рази тільки номінально – реальні результати куди більш скромні. Якщо врахувати девальвацію гривні, яка за цей час подешевшала більш ніж в три рази з 8 до 27 гривень за один долар, то доходи населення навіть скоротилися з 278 доларів (дохід на одного жителя в 2013 році в перерахунку на долари по курсу 8) до 145 доларів (дохід на одного жителя в 2017 році в перерахунку на долари по курсу 27). Такий рівень доходів в доларовому еквіваленті відповідає доходам українців в 2009 році.
За словами глави Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенко, з урахуванням гіперінфляції 2014-2015 років купівельна спроможність населення істотно впала. В результаті багато українців, в першу чергу пенсіонери та інші мало захищені верстви населення, змушені себе обмежувати навіть в найнеобхіднішому. «За період з лютого 2014 по лютий 2019 року вартість споживчого кошика, куди урядом внесено 23 базових продукти харчування, необхідних для забезпечення місячного раціону людини, в Україні зросла майже в три рази – з 343 гривень до 940 гривень», – зазначив експерт.
Дорошенко підкреслив, що в Україні вже кілька років поспіль падає навіть виробництво і споживання хліба – свіжий приклад 2018 рік, коли виробництво хлібобулочних виробів впало на 10%. Також скорочується споживання м’яса та інших базових продуктів харчування. Зростання спостерігається тільки у виробництві та споживанні круп. «Раніше хліб був основним дешевим продуктом, але коли зараз найдешевший хліб коштує від 19 до 25 гривень, ти не можеш вважати його основою раціону. Тому стали купувати частіше крупи, а для деяких людей основним продуктом стала картопля, яка ще дешевша і коштує від 6-7 гривень за кілограм», – зазначив експерт.
Дорошенко підкреслив, що криза позначилася також на продажах продуктів преміум-сегмента – останні роки щорічно падає споживання червоної ікри, точно так, як і інших елітних продуктів, в тому числі алкогольних. За словами експерта, українці на сьогоднішній день в середньому витрачають на продукти харчування і шкідливі звички близько 50% своїх доходів, тоді як в розвинених країнах цей показник набагато нижчий – в Німеччині – 11,5%, в США – 6%.
Робота на комуналку
Ще більше ніж продукти, в Україні за останні п’ять років подорожчала комуналка. З 2014 року ціни на газ для населення зросли в 10 разів, приблизно на стільки ж подорожчало опалення. Якщо в 2014 році «блакитне паливо» для населення коштувало 72,54 копійок за 1 кубометр, то зараз – 8,55 гривень за 1 кубометр. Останнє подорожчання «блакитного палива» відбулося в кінці 2018 року, коли ціна піднялася з 6,9 гривень до 8,5 гривень за 1 кубометр.
Якщо в січні 2014 року вартість опалення власникам двокімнатних квартир в Києві обходилася приблизно в 350 гривень, то в січні 2019 року з урахуванням останнього подорожчання вже близько 3 тисяч гривень. Крім опалення подорожчали і інші послуги житлово-комунального господарства. Без рішення уряду починаючи з 2015 року масово оформлювати субсидію для малозахищених верств населення на оплату послуг ЖКГ, багатьом людям складно було б впоратися з оплатою комунальних рахунків.
Позитивно в суспільстві зустріли і рішення влади з березня поточного року почати видавати субсидію усім, хто має право на її отримання у вигляді живих грошей на картку. Однак істотну критику і невдоволення населення викликав крок уряду, спрямований на посилення вимог до кандидатів на отримання субсидій. При цьому, за останньою інформацією кількість одержувачів субсидій вже скоротилася з 7 млн сімей в 2017 році, до 4 млн сімей – в грудні 2018 року.
«З точки зору порівняння доходів основної маси населення нинішні тарифи високі, тому що вони з’їдають більше чверті середньої зарплати українців, а іноді навіть більше доходів. Якщо взяти доходи пенсіонерів, то тарифи взагалі з’їдають більше половини, а пенсіонерам ще потрібно витрачати на продукти харчування і ліки. Тут єдиний вихід – прямі субсидії, що, до речі, вже уряд запровадив частково, і це позитив, щоб зняти негативні соціальні наслідки», – прокоментував експерт енергетичних програм Центру Разумкова Віктор Логацкій.
Останні рішення про підвищення цін допомогло уряду отримати нову програму кредитування Stand-By від МВФ, яка є критично важливою для України з урахуванням майбутніх в 2019 році великих виплат за зовнішніми боргами. Однак заступник голови Стратегічної групи радників прем’єр-міністра України Павло Кухта вважає, що шлях на підвищення комунальних тарифів для населення був вимушеним заходом, так як стара модель, яка працювала до 2014 року, коли НАК «Нафтогаз України» поставляв населенню газ за цінами нижчими від ринкових, а потім держава компенсувала цю різницю шляхом докапіталізації підприємства, вже не відповідає потребам сьогодення.
«Всі чудово розуміють, що стримувати тарифи на низькому рівні ніякої можливості не було. Всі європейські народи вже давно до цієї платіжці звикли, критикувати це можуть тільки популісти. За цей дешевий газ, дешеві тарифи Україна заплатила недорозвиненою економікою, низькою енергетичною ефективністю і газовою залежністю від Росії», – зазначив експерт.
За його словами, навіть коли ціни на газ в Україні були низькими, «громадяни все одно платили за нього повну ціну, але не на пряму з кишені, а у вигляді постійно девальвації гривні і повільних темпів зростання економіки.
Цікавий факт, раніше кандидат в президенти Юлія Тимошенко пообіцяла вдвічі знизити ціни на газ для населення в разі перемоги на виборах. За її словами, неправильно прив’язувати вартість газу для населення в Україні до цін на світових біржах. За її словами, газ, який видобувається в Україні коштує дешевше і його повністю вистачає на покриття всіх потреб населення, отже ціни повинні бути знижені.
«Ці ініціативи політиків на 50% правильні, тому що наша реальна собівартість газу, що видобувається державною компанією” Укргазвидобування “, приблизно 100 доларів за тисячу кубометрів, а продаємо в два з половиною рази дорожче, тому є під цим певна основа. Але справа в тому, що ми не забезпечені на 100% газом власного видобутку. Ми десь третину газу імпортуємо, а 2/3 попиту задовольняємо за рахунок власного видобутку, до того ж цей газ йде не тільки на потреби населення, але і промисловості», – прокоментував ініціативу Тимошенко експерт Логацкій.
На заробітки в Європу
За словами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, важке життя в Україні змушує українців все частіше виїжджати за кордон в пошуках гідної роботи. «З 2014-го року трудова міграція стала зростати, але на сьогоднішній день вона стабілізувалася. За минулі роки рівень трудової міграції з України істотно зріс. Якщо в 2010 році Польща видала близько 180 тис запрошень на роботу для українців, то в 2017 році – 1 млн 700 тис (зростання практично в 10 разів). Середня оцінка працюючих за кордоном українців становить близько 5 млн осіб, за даними МЗС», – повідомив Воскобойник.
За його словами, зростанню трудової міграції посприяв і безвізовий режим з ЄС. Він повідомив, що країна, яка лідирує по залученню на роботу українців – це Польща, в якій працюють близько 2 млн наших співвітчизників. При цьому, Воскобойник повідомив, що через незнання іноземних мов українці змушені в основному працювати «руками» – таких сьогодні 93% трудових мігрантів. Наші громадяни працюють на зборі врожаю, будівництві, заводах і в сфері послуг. Користуються попитом також кваліфіковані робітники -каменяри, зварювальники, далекобійники, слюсарі тощо.
За словами Воскобойника, в середньому українці заробляють в Європі від 15 тисяч гривень на місяць і більше. Хороший зварювальник, при цьому, може заробити в Польщі 1500 євро на місяць, в Німеччині – 2500. Водій – далекобійник в Польщі отримує від 1000 євро в місяць.
Люди повертаються в ресторани і масово їдуть відпочивати
Не дивлячись на всі труднощі, експерти відзначають позитивну динаміку в Україні – за останні два роки зростання рівня зарплат наздогнало рівень інфляції. Українці можуть більше дозволити собі витрачати грошей. За словами президента Української асоціації туристичних агентств, оператори якої здійснюють близько 25-30% туристичних поїздок в Україні, Антона Рудича в останні кілька років в Україні після кризи спостерігається активне зростання виїзного туризму.
«Якщо говорити в середньому, то 2017 рік до 2016 року, 2018 рік до 2017 року і початок 2019 року до початку 2018 року – всі ці три роки йде бурхливе зростання виїзного туризму. Точні цифри назвати важко, але ми оцінюємо зростання в 20-30% в рік. Це дуже оптимістичний сигнал. Це пов’язано як з підвищенням добробуту, так і швидше за все з підвищенням впевненості людей у завтрашньому дні. Тому що на стільки економіка не піднялася, на скільки піднявся ринок виїзного туризму», – зазначив Рудич.
За його словами, позитивно на зростання туризму позначилося отримання Україною безвіза, однак цей фактор не є вирішальним, тому що Європа на сьогодні ще не стала основним туристичним напрямком для українців. Вони все ще більше їздять в Єгипет і Туреччину.
За словами директора компанії «Ресторанний консалтинг» Ольги Насонової, українці знову частіше почали ходити в ресторани. «У 2014-2015 роках був провал у відвідинах українців ресторанів. Відвідуваність різко впала більш ніж в два рази – до двох разів на місяць в середньому однією людиною. Зараз спостерігається позитивна динаміка середнтої частоти візитів людей в ресторани, яка зросла до двох разів на тиждень, що відповідає докризовому рівню в Україні», – зазначила експерт.
У той же час експерти підкреслюють, що простим підвищенням мінімальних зарплат істотно поліпшити життя українців в довгостроковій перспективі не вдасться. Для цього вони рекомендують докладати більше зусиль для проведення системних реформ для того, щоб запустити економіку і поліпшити бізнес-клімат для залучення інвестицій.
Джерело: Realist