Мільйони українців подалися в заробітчани, але сказати, що таке життя дійсно підходить для багатьох – сильне перебільшення.
Незважаючи на великі заробітки, трудові мігранти несуть як очевидні, так і приховані витрати, і вони вищі, ніж здаються на перший погляд. Негативні ефекти від часткової втрати робочої сили також позначаються на українській економіці, зокрема, обмежують можливе зростання внутрішнього виробництва і зайнятості, що в кінцевому рахунку знову б’є по людях.
Витрати
За даними соцопитувань, головний стимул для виїзду на заробітки за кордон – більш висока оплата праці, що не дивно. Наприклад, в Польщі зараз середня зарплата перевалила за $ 1000, у нас – втричі нижче. Але це ще не означає, що українець, який приїхав туди заробити, буде жити втричі краще, – все не так просто.
Незважаючи на вражаючи підрахунки, за якими одночасно на роботі поза Україною перебувають до 3 млн наших співгромадян (понад мільйон – в Польщі), більшість людей, чиї навички могли б потенційно бути затребувані у західних сусідів, вирішують не випробовувати долю і не їхати працювати за кордон. А ті, хто подався, скажімо, за довгим злотим, в основному зайняті на короткострокових, сезонних роботах. І справа не тільки в пропозиції (кому ж, як не українцям, збирати полуницю в Польщі), але і в розрахунках самих заробітчан: грошова вигода для них різко скорочується, якщо весь час жити в країні перебування, – адже там не просто вище зарплати, але і істотно дорожче життя. Це, до речі, одна з причин, чому в Україні, за розрахунками Мінсоцполітики, досить підняти середню зарплату не до “європейського рівня”, а до $500, щоб істотно зменшити відтік робочої сили.
Але є й інші чинники, які зменшують привабливість зайнятості “за бугром”, – це витрати на переїзд (у кого більше, у кого менше плюс тимчасове зменшення доходів в період “межробіття”) і деформація соціальних зв’язків: розлука з родичами і друзями, та і вихід зі звичного кола спілкування також багато коштує для людини.
Якщо ж говорити про довгострокову міграцію, то супутнє порушення стосунків у сім’ї може ще більше негативно вплинути на демографічну ситуацію (наприклад, відстрочка народження дитини в разі відсутності однієї людини з подружжя), а в нашій країні і так відбувається старіння населення.
Не менш важливо, що українських мігрантів часто влаштовують на роботу нелегально з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками для працівника: від відсутності страховки і підтримки в разі травми на виробництві до ризику просто не отримати зарплату.
Все це призводить до того, що навіть в середовищі трудових мігрантів майже половина не хоче залишатися в цьому статусі. За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, з тих українців, які мають досвід роботи за кордоном, тільки 53% не проти повторити цей досвід, а 43% більше не збираються їхати на заробітки за кордон. Серед причин відмови – складність офіційного працевлаштування, несвоєчасна виплата зарплати; ненормований робочий день; надумані штрафи і повне юридичне безправ’я.
Ціна для країни
Наслідки трудової міграції відчувають не тільки самі працівники, а й економіка країни – донора робочої сили. Причому позитив від вливання в Україну валютних потоків (в минулому році – $ 9,3 млрд) перекривається додаткової інфляцією в короткостроковій перспективі і гальмуванням економічного зростання через дефіцит робочої сили в середньостроковій. Чому інфляція? Тому що як мінімум половина цих грошей, за даними Нацбанку Польщі про перекази в Україну, буде витрачатися на споживання (а інвестувати люди готові в основному в житло і зрідка в свою справу). При цьому у нашого бізнесу зменшується трудовий ресурс, що не дозволяє адекватно наростити випуск продукції. В такому випадку роздуваючи споживчий попит, гроші заробітчан підштовхують ціни вгору.
Чому гальмується економічне зростання? Дефіцит одного з факторів виробництва (наприклад, праці) не можна повністю і ефективно замінити іншими (наприклад, капіталом), витрати бізнесу ростуть, а значить, потенційно можливі обсяги випуску не досягаються. Так що зберігаються передумови для заробітчанства. Втішає одне: серед залишившихся в Україні працівників повинно бути багато тих, для кого витрати трудової міграції означають більше, ніж вигоди. Адже вони залишилися тут.
Джерело: Деловая столица