Про працевлаштування громадян України в умовах «безвізу» розмовляю з першим секретарем консульського відділу Посольства України у Польщі Дмитром Горбанем і віце-президентом фірми, яка займається посередництвом у працевлаштуванні іноземців у Польщі SAS Logistic Міхало Абрамським, людиною, яка на практиці знає, як виглядає працевлаштування у Польщі. Безвізовий режим між Україною та ЄС набув чинності 11 червня цього року. Це означає, що громадяни України можуть в’їхати, зокрема, до Польщі, за певних умов, без віз. Чи можуть без віз теж працювати?
Міхал Абрамський: Громадяни України, як і всі інші іноземці, щоб могти легально працювати у Польщі, повинні мати необхідні документи. Це дозвіл на працю. Але у випадку горомадян шістьох країн це може бути декларація польського роботодавця про намір працевлаштувати іноземця.
Які це країни?
Міхал Абрамський: Це такі країни, як Вірменія, Білорусь, Грузія. Молдова, Росія і Україна. Громадяни цих шістьох країн можуть працювати за спрощеною процедурою, на підставі згаданої декларації. Причому працювати на цій підставі можна впродовж шести місяців на рік.
Пане консуле, до Вас звертаються громадяни України з таким запитанням, яке я щойно поставила?
Дмитро Горбань: Так, дуже часто. Але в більшості люди намагаються скористатися безвізовим режимом щоб в’їхати до Польщі й працювати. Незважаючи на всі ці інформаційні кампанії, які ми проводили перед впровадженням безвізового руху і після впровадження безвізовго руху, на жаль, не всі громадяни володіють достаньою інформацією, щоб розуміти, для чого саме було запроваджено «безвіз», і що він дає нашим громадянам. Тому дуже часто люди плутають безвізовий режим з можливістю приїхати до країни Європейського Союзу з метою працевлаштування.
Чим закінчуються такі проби?
Дмитро Горбань: Такі проби часто закінчуються проблеми з міграційними органами країни, до якої вони в’їхали. У Польщі досить приязне законодавство у сфері працевлаштування українців. Тобто, як сказав пан Міхал Абрамський, дійсно можна в’їхати до країни в рамках безвізу, але маючи декларацію про намір доручити працю іноземцю і уклавши після цього цивільно-правову угоду або угоду про працю, можна працювати протягом терміну дії безвізового режиму, тобто протягом 90 днів.
У кількох словах – які є правила працевлаштування на підставі декларації про намір доручити працю іноземцю?
Міхал Абрамський: Щоб могти легально працювати, громадянин України повинен мати дійсну робочу візу, але він теж може працювати у згаданому безвізовому режимі впродовж 90 днів – за умови, що він має від конкретного роботодавця, у якого хоче працювати, декларацію про намір працевлаштувати іноземця. Цю декларацію слід зареєструвати у районному відділі праці перед початком працевлаштування.
Громадянин України повинен працювати у цього конкретного роботодавця, котрий зареєстрував декларацію, і на вказаному в документі робочому місці.
Міхал Абрамський: Так, він працює на підставі декларації про намір працевлаштувати іноземця у роботодавця, який зареєстрував цей документ. Кожна зміна роботодавця вимагає реєстрації нової декларації. У документі, крім назви роботодавця, повинна бути інформація про зарплату брутто, а також – робоче місце.
Варто наголосити, що декларація про намір доручити працю іноземцю є безкоштовною. Тим часом, дуже часто громадяни України платять різноманітним посередникам за цей документ. Звертаюся до Вас, Пане консуле, оскільки припускаю, що громадяни звертаються до консульства з такою проблемою.
Дмитро Горбань: Мені здається, що люди не вважають це проблемою. В дійсності декларації дуже широко продаються. Напевно більшість громадян, котрі приїждають працювати, хоча б раз купувала таку декларацію з метою отримання подальшої робочої візи. На жаль, це у подальшому призводить до того, що громадян України ошукують ті працедавці, котрі їх в результаті беруть на роботу. Оскільки декларацію видає одна фірма, а людина приїжджає до Польщі й починає шукати собі іншого працедавця.
І це вже нелегально.
Дмитро Горбань: Це вже нелегально, по-перше. А по-друге, це серйозна підстава щоб стати жертвою навіть торгівлі людьми, в деяких випадках – коли людину змушують до праці й не виплачують заробітну плату. Деякі громадяни вважають, що ця декларація вже є умовою про працю. Але насправді так не є, і для того, щоб в майбутньому можна було відстояти свої права, в обов’язковому порядку слід мати цівільно-правову угоду або угоду про працю.
Декларація про намір працевлаштувати іноземця – це найпопулярніша процедура працевлаштування громадян України серед польських роботодавців, чи не так?
Міхал Абрамський: Так, це найпростіша процедура, вона не пов’язана з жодними додатковими оплатами для роботодавця. Дозвіл на роботу – платний, коштує 100 злотих, тобто близько 24 євро. Реєстрація декларації про намір працевлаштувати іноземця триває максимально сім днів. Натомість реєстрація дозволу на роботу вимагає часу. Якщо це перший дозвіл – слід зробити тестування ринку праці під кутом можливості заспокоєння кадрових потреб польськими працівниками. І щойно тоді, коли на дане робоче місце немає польського кандидата, починається процедура видавання дозволу на роботу іноземцю. Вона довготривала і вимагає фінансових витрат з боку роботодавця.
Але є категорія іноземців, яким для легального працевлаштування не потрібен дозвіл на працю. Це власники Карти Поляка.
Міхал Абрамський: Так, Карта Поляка дає можливість легально працювати без необхідності мати дозвіл на роботу або декларацію про намір працевлаштувати іноземців. Але потрібно мати національну польську візу. Можливим є теж працевлаштування на період «безвізового руху», тобто до 90 днів. Але після завершення цього періоду слід подбати про національну візу, на підставі якої власники Карти Поляка можуть працювати.
Джерело: Польське радіо