Київ, 03 жовтня 2017 року. 44% українців шукають можливості працевлаштування за кордоном. Водночас помітна суттєва різниця у вікових категоріях: серед молоді бажаючих отримати роботу за кордоном 68%, серед осіб середнього віку – таких 52%, а серед найстарших – лише 20%. Українці шукають роботу за межами держави, бо сподіваються отримати кращій рівень життя та вищу заробітну плату. Найбільш привабливою країною для роботи вони вважають Німеччину. При цьому більшість українців збираються повернутися із заробітків в Україну, не розглядаючи можливість еміграції. Про це свідчать результати дослідження міграційних настроїв населення, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Основною мотивацією у бажанні працювати за кордоном респонденти найчастіше називали вищий рівень зарплати в інших країнах (72%). Кращі умови праці, бажання заробити на житло (навчання дітей, лікування родичів тощо), реалізацію як професіоналів, вищу якість соціального захисту як причину бажання отримати роботу за кордоном називали від 16% до 20% опитаних. По 7% причинами визначили можливість відкрити власну справу та бажання отримати досвід роботи в міжнародних компаніях. Молодь більше за інших хоче отримати роботу через бажання реалізації як спеціаліста та отримання досвіду у міжнародних компаніях, найстарші – через кращий соціальний захист за кордоном.
Найчастіше серед країн, в яких би хотіли працювати респонденти, що висловили бажання отримати роботу за кордоном, називали Німеччину (37%). У Польщі хотіли б працювати 26%, США – 22%, Канаді – 21%, Чехії – 16%, Італії – 15%, Великобританії – 14%, Франції або Швеції – по 12%, Ізраїлі – 11%, Іспанії – 9%, Нідерландах – 7%, Росії – 6%. В інших країнах хотіли б працювати менше 5% опитаних. Німеччину, США, Чехію та Великобританію як бажані країни для роботи частіше за інших обирали мешканці Заходу, Росію – опитані на Сході.
“Для того, аби українці масово не їхали за кордон, потрібно не тільки дбати про підняття їхньої зарплати вдома, але і створювати умови для інвестування трудовими мігрантами грошей в свою рідну країну. В розвинутих країнах Європи саме представники середнього класу є основними платниками податків, а не великі корпорації. Тому їх поважають в суспільстві і дбають про їхні інтереси. Але найбільш небезпечною цифрою для майбутнього держави є те, що 70% опитаних сказали, що хотіли, щоб їхні діти або онуки навчалися за кордоном. З одного боку це означає, що люди не вірять в українську освітню систему. Але більшою мірою вони хочуть, аби діти вчились та потім шукали роботу і залишались на постійне місце проживання в стабільних країнах, де у них буде більш прогнозоване майбутнє, ніж в Україні”, – відзначив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
“Найчастіше серед причин, які спонукають українців думати про еміграцію називали надію отримати кращі умови для життя (64%). Бажання забезпечити краще майбутнє для дітей як причину переїхати в іншу країну називали 34%, відсутність достойної роботи в Україні – 23%, бажання отримати кращу освіту – 12%. Проте 61% респондентів заявили, що не хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання. У порівнянні із минулим роком кількість тих, хто хотів би змінити місце проживання на іншу країну незначно зросла (з 30% до 35%). Слід звернути увагу, що серед тих, хто працював за кордоном, кількість потенційних мігрантів менша, аніж серед тих, хто тільки бажає знайти за кордоном роботу”, – сказав директор Соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович.