Імовірно до 2,5 млн українських громадян працюють за кордоном. Однак, державні органи вже 5 років не проводили серйозних досліджень на цей рахунок. Війна з Росією призвела до зниження потоку трудових мігрантів, але як і раніше більшість наших співвітчизників працює саме там. Також великою популярністю користується ще одна сусідня країна – Польща та інші європейські держави. У той же час, українські мігранти як і раніше скаржаться, що відчувають себе в Європі “людьми другого сорту”. Гроші, які мігранти пересилають в Україну, становлять мало не десяту частину ВВП. Але експерти попереджають: відтік робочої сили може привести до серйозних економічних наслідків. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.
Росія втрачає працівників
Найбільш точні дані про українських трудових мігрантів за останні роки представила Державна служба статистики. Згідно з дослідженням, з січня 2010-го по червень 2012-го за кордоном працювало 1,2 млн наших співвітчизників. Тобто – один з двадцяти працездатних українців. Найчастіше на заробітки їхали в Росію. Польща була на другому місці, але там знаходилося втричі менше українських заробітчан. У топ-5 країн також входили Італія, Чехія та з істотним відривом – Іспанія. Однак у порівнянні з 2005-м Росія стала втрачати позиції. За п’ять років працівників з України там поменшало на 5%. Статистика показує, що всі вони вважали за краще Польщу.
Головний науковий співробітник відділу соціальної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олена Малиновська пов’язує такі зміни з економічною кризою 2008-го. За її словами, Польща пройшла цей період спокійно і навіть вимагала додаткової робочої сили. Зате в Росії зарплати впали, чим і пояснюється відтік мігрантів. Ця тенденція тільки посилилася з початком військових дій на Донбасі. Проте бажаючих працювати в Європі ставало все більше, і це зростання продовжиться. “У 90-ті в свідомості багатьох українців Заходу просто не існувало, туди їхали на роботу тільки найсміливіші, а більшість обирало Росію. Але у тих, хто їхав до Європи ще на зорі незалежності, є родичі і знайомі. І багато хто з них згодом теж працевлаштувалися на Заході “, – розповіла РБК-Україна Малиновська. У 2010-2012-му, як і в минулі роки, за кордоном українці найчастіше працювали в сфері будівництва. У цьому секторі була задіяна половина трудових мігрантів з України. П’ята частина мігрантів виконували роботу по дому. Багато займалися сільським господарством, працювали в торгівлі. Дві третини працівників були чоловіками, і лише третина мігрантів мали вищу або хоча б неповну вищу освіту. Сільських жителів було втричі більше, ніж міських. Середня зарплата українських працівників за кордоном становила 930 доларів на місяць. На той момент це було втричі більше, ніж середня заробітна плата по Україні.
Теперішній час
Після 2012 року масштабні дослідження на рахунок кількості трудових мігрантів з України не проводилися. Але експерти відзначають, що знецінення національної валюти і економічна криза 2014-го привели до ще більшого відтоку працівників за кордон. За різними підрахунками, кількість трудових мігрантів може досягати 2,5 млн осіб. Сама лише Польща в минулому році видала українцям 1,3 млн запрошень на роботу. Втім, це не означає, що більше мільйона чоловік вирушили саме в цю країну. Частина людей отримували запрошення кілька разів за рік, інші – просто не поїхали. Дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ) за 2014-2015 роки продемонструвало, що за межами країни працює як мінімум 700 тис українців. Незважаючи на втрату позицій, Росія лідирує за кількістю працівників з України: туди вирушила третина всіх мігрантів. Також в лідерах – Польща, Чехія, Італія. У п’ятірку з великим відривом від інших увійшла Білорусь.
Спеціаліст з питань трудової міграції МОМ в Україні Анастасія Вінниченко зазначила, що зазвичай мігранти обирають країну за цілою низкою чинників. Їх цікавлять не тільки гроші, але також професійна реалізація, транспортне сполучення і географічна віддаленість. Наприклад, в Польщі умови покращилися відразу в двох напрямках. З одного боку – там економічне зростання, з іншого – країна спростила міграційне законодавство. Найпопулярнішою професією залишається будівництво. Також багато українців роблять домашню роботу, працюють на виробництві та в сільському господарстві, у сфері туристичного та ресторанного бізнесу.
Ситуація в різних країнах складається по-різному. В Італії традиційно працюють українські жінки, вони виконують домашню роботу, стежать за дітьми. У Польщі робота більш різноманітна – це можуть бути сезонні сільськогосподарські роботи, будівництво, але також і висококваліфіковані роботи. Нерідко в Польщі працюють українські лікарі, але зазвичай на тих посадах, де не хочуть працювати місцеві – фельдшерами або на швидкій допомозі. Державні органи призводять досить скупі дані за 2016 рік. Вони враховують тільки тих мігрантів, які працевлаштувалися через українські офіційні посередницькі компанії. Так, за даними Державної служби зайнятості, в минулому році всього лише близько 80 тис українців офіційно влаштувалися на роботу за кордоном. Найпопулярніша країна, як не дивно, – це Кіпр. Туди вирушила п’ята частина цих мігрантів. На другому місці – Польща, далі з невеликим відривом йдуть Німеччина і Великобританія (в кожну з цих країн поїхало близько 10 тис чоловік). Замикає топ-5 Греція, в першу десятку також потрапили США і Нідерланди. Росія – на 27 місці. Менш 400 українців влаштувалися в російські компанії через легальних посередників. Як пояснив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олексій Позняк, ліцензійні фірми в Україні, як правило, влаштовують на роботу моряків. Саме тому Кіпр отримав першість.
Проблеми і перспективи
Те, що бажаючих працювати в Росії буде все менше, підтвердили результати дослідження Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування (організація опитала понад 400 українців, які хоча б раз працювали за кордоном з 2012 по 2016 роки). Майже чверть респондентів зізналися, що хотіли б працювати в Німеччині, і майже стільки ж – в Польщі. Росія в цьому списку лише на сьомому місці. Німеччина в першу чергу привертає високим рівнем заробітних плат. “Умовно кажучи, медсестра може розраховувати на зарплату в півтори-дві тисячі євро”, – повідомив РБК-Україна президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. До Польщі хочуть їхати, бо вона близько і там для українців немає серйозного мовного бар’єру. Якщо німецький вивчити досить важко, то людям, які володіють українською, буде не так складно зрозуміти польську мову. Слід зазначити, що Польща досить сильно зацікавлена в українських “робочих руках”. Це пов’язано з тим, що економіка країни зростає, але місцеві жителі продовжують виїжджати в заможніші країни. “Мінімальна зарплата в Польщі вище, ніж в Україні майже в п’ять разів, ВВП Польщі вищий за український майже в шість разів. Але все одно щороку майже два з половиною мільйони поляків, в основному – молодих, виїжджає на роботу в Німеччину, Великобританію, країни Скандинавії “, – уточнив експерт. На їх місця польська держава і бізнес намагаються залучити українців.
Майбутнє мігрантів і безвіз
Дослідження МОМ продемонструвало, що кількість українських трудових мігрантів в порівнянні з 2015-м може збільшитися ще на 40%. Чи може безвізовий режим привести до масового відтоку українців до Європи? Думки експертів розділилися. З одного боку, ті, хто сильно хотів виїхати, і раніше виїжджали по туристичних шенгенських візах і працювали нелегально. Однак з біометричними паспортами українцям буде легше приїжджати на співбесіди. Чи не доведеться довго чекати відповіді консульства або робити термінову візу. “Буде легше з’їздити домовитися з потенційним роботодавцем, отримати документи, завдяки яким потім можна буде робити робочу візу”, – уточнив президент асоціації підприємств з міжнародного працевлаштування Воскобойник. Крім того, Польща і Угорщина дозволяють заїхати з біометричним паспортом і вже на місці підготувати документи для роботи в країні. Але це стосується більшою мірою сільськогосподарських підприємств. Компанії повного циклу, де немає сезонності роботи, беруть людей тільки з робочими візами. Експерт з питань міграції Олена Малиновська зазначає, що безвіз допоможе подолати психологічний бар’єр. Українці, які жодного разу не були на Заході, зможуть “познайомитися” з європейськими країнами. Пізніше, цілком можливо, вони захочуть влаштуватися на роботу. Крім того, більше не потрібно платити за візу, а для багатьох українців ті ж 30 євро – суттєва економія. Варто враховувати, що посольства країн ЄС є тільки в найбільших містах України. Тому раніше жителям інших регіонів доводилося витрачати гроші ще й на поїздку в посольство. “Тепер українці можуть за копійки, мало не автостопом доїхати до Євросоюзу”, – підкреслила Малиновська. Вона зазначає, що в найближчі п’ять років кількість трудових мігрантів з України буде тільки зростати. Адже до цього часу навряд чи вдасться подолати економічну кризу. Експерти сходяться на думці, що буде рости запит на представників інтелектуальних професій, адже в європейських країнах є дефіцит кваліфікованих кадрів. За словами Воскобойника, теоретично низькокваліфіковані українські працівники в тій же Польщі можуть з часом піти на підвищення. Якщо вони будуть працювати роками, вивчать мову, почнуть робити кар’єру і підвищувати кваліфікацію, то перейдуть в розряд висококваліфікованих.
“Українці зараз входять у смак роботи в країнах Європи і багато хто вже замислюються над тим, щоб поїхати працювати в ті країни, де платять ще більше – Німеччину, Великобританію, Скандинавські країни”, – додав Воскобойник. МОМ також очікує, що географія мігрантів розшириться, вони частіше їздитимуть в США і Канаду. Крім того експерти прогнозують відновлення гендерного балансу. Більше жінок стане працювати за кордоном.
Мігранти та економіка
Грошові перекази, які направляють в Україну заробітчани, досить вагомі для нашої економіки. За даними Національного банку, в минулому році в Україну направили 5,5 млрд доларів приватних переказів, і можна припустити, що більшу частину з них прислали саме мігранти. За перший квартал поточного року в Україну доставили 1,3 млрд доларів. Однак, пік припав на 2013 рік, тоді обсяги переказів склали 8,5 млрд доларів. У 2014 і 2015-м грошові перекази різко скоротилися, – за два роки майже вдвічі. Як пояснює прес-служба НБУ, така тенденція пояснюється, перш за все, скороченням надходжень з Росії. Адже раніше саме на Російську Федерацію припадала третина всіх переказів. У той же час, через зниження обсягів українського ВВП в доларовому еквіваленті, співвідношення грошових переказів до ВВП збільшилася. З 2016-му приватні грошові перекази склали майже 6% ВВП.
Серед країн, звідки в Україну йдуть найбільші надходження – Росія, США, Німеччина, Великобританія і Кіпр. У НБУ відзначають, що Кіпр приваблює українських трудових мігрантів ціновою доступністю житла (в порівнянні з Євросоюзом), і тим, що значна частина населення розмовляє російською. Далі йдуть Ізраїль, а також Італія. Польща – лише на дев’ятому місці, а замикають десятку Об’єднані Арабські Емірати. Такий стан справ пов’язаний з тим, що трудові мігранти, які працюють в Польщі, вважають за краще направляти в Україну лише близько 20% заощаджень, а решта – тримати при собі. Крім того, велика частина польських грошей надходить в Україну через неформальні канали, і їх складно підрахувати. За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, грошові перекази від трудових мігрантів допомагають підтримувати курс національної валюти. У той же час, відтік робочої сили негативно впливає на обсяги валового внутрішнього продукту. “Це замкнуте коло, адже українці їдуть якраз тому, що у нас в країні рівень ВВП всього дві тисячі доларів на душу населення”, – підкреслив Устенко. Експерт повідомив РБК-Україна, що масова міграція негативно відбивається на пенсійній системі країни. Зараз на 10 трудящих українців припадає 12 пенсіонерів. Якби мігранти повернулися в Україну, ми могли б отримати співвідношення один до одного. На думку Устенка, через подальше зростання кількості трудових мігрантів наша пенсійна система може впасти.
Джерело: РБК-Україна