Як міграція українців впливає на пенсійні системи ЄС?

Українські біженці та мігранти в Європейському Союзі допомагають зростати економікам країн, а також утримувати тамтешніх пенсіонерів. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт з ринку праці Василь Воскобойник.

Міграція українців до країн ЄС тривала й до початку повномасштабної війни. За даними Eurostat, станом на кінець 2021 року дозволи на проживання в Євросоюзі отримали 1,57 мільйона громадян України.

Після 24 лютого 2022 року українці, які виїжджали до ЄС через війну, почали отримувати тимчасовий захист. Станом на кінець 2025 року цей статус мали 4,35 мільйона громадян.

Найбільше українців осіло в Німеччині, Польщі та Чехії. Значна частина з них, як біженці, так і мігранти попередніх років, інтегрувалася до економік цих країн. Як зазначив експерт Василь Воскобойник, нині громадяни України виходять на місцеві ринки праці й роблять внесок у розбудову добробуту цих держав:

  • у Польщі офіційно працюють 900 тисяч українців;
  • у Німеччині працевлаштовані 295 тисяч;
  • у Чехії працюють близько 390 тисяч.

Завдяки працевлаштованим українцям, пенсійні фонди цих країн отримують додаткові надходження.

Василь Воскобойник

Голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування

Прямий вплив є в Польщі та Чехії, коли величезна кількість людей працює й наповнює місцеві пенсійні фонди. Оскільки до них заїхала більшість людей працездатного віку, зрозуміло, що на їхнє пенсійне забезпечення витрат немає. І тому для пенсійного фонду і Польщі, і Чехії – це прямі надходження: те, що заходить і дозволяє підтримувати їхніх власних пенсіонерів.

Зауважте! У Польщі перебувають близько 1,5 мільйона українців, а в Чехії – майже 600 тисяч. Населення Польщі становить 36,5 мільйона людей, а Чехії – 10,9 мільйона жителів.

Дещо відмінною є ситуація в Німеччині. Попри те, що в країні перебуває 1 мільйон 150 тисяч українців, працевлаштовані близько чверті. За словами Василя Воскобойника, так сталося з огляду на кілька факторів:

  • більш ускладнений вихід на ринок праці, зокрема через потребу в знанні мови;
  • значна кількість серед біженців жінок з дітьми та літніми людьми, які потребують догляду;
  • орієнтація на соціальні виплати.

На думку Василя Воскобойника, підтримуючи зараз українських біженців, Німеччина робить інвестицію в майбутнє. Населення країни становить близько 83,5 мільйона людей.

Там менше українців працює, але більше молоді, більше дітей, які навчаються в школах, підуть у коледжі, хтось – у заклади вищої освіти, а хтось просто закінчить курси й одразу почне працювати. І це дуже важливо для Німеччини, бо, за оцінками демографів, їм потрібно, аби щороку до них заїздили хоча б 400 тисяч мігрантів. Тому Німеччина робить ставку на те, що українці відпрацюють у майбутньому,
– говорить експерт.

Нині близько 23% громадян Німеччини перебувають у віці понад 65 років, тож країна потребує постійного припливу молоді.

Які розміри пенсій у Чехії, Німеччині та Польщі?

  • Мінімальна пенсія в Чехії за віком з 1 січня становить 9 800 крон, що дорівнює близько 300 євро або 15,7 тисячі гривень. Середня виплата у 2026 році становитиме близько 21,8 тисячі крон (приблизно 35 тисяч гривень).

  • Станом на кінець 2025 року мінімальна пенсія в Польщі становила 1 878 злотих брутто, тобто до вирахування податків. Це близько 22 тисяч гривень. Середній розмір пенсії становить приблизно 4 200 – 4 260 злотих (близько 50 тисяч гривень).

  • Поняття мінімальної пенсії в Німеччині відсутнє. У середньому пенсіонери зі стажем 45 років отримують 1 668 євро на місяць, це близько 84 тисяч гривень. Однак кожен четвертий німець із таким стажем отримує менш як 1 300 євро (у гривнях – 65 тисяч). Розміри пенсії можуть відрізнятися в регіонах.