Чотири мільйони українців у 2015–2017 роках були трудовими мігрантами. Серед них одночасно за кордоном перебувають 2,6 – 2,7 мільйона осіб. Загалом від 2001 року з країни виїхало і не повернулося 6,3 мільйона українців. Такі результати дослідження Центру економічної стратегії. Згідно з цими даними, найбільше українські заробітчани їдуть до Польщі та Росії.
Віталій Портников: Пані Руда, а як саме зрозуміти, що 6,3 мільйона не повернулися? Люди їздять туди-сюди, кілька разів перетинають кордон.
Юлія Руда: Люди, які виїхали і не повернулися, – це загальні дані прикордонної служби про перетини кордону саме українцями. У них також є дані про перетини кордону іноземцями. 6,3 мільйона – це накопичена кількість виїздів українцями. Тобто кількість виїздів мінус кількість в’їздів. Ця цифра говорить про людей, які виїхали і залишилися закордоном.
У цифру ж трудових мігрантів можуть входити люди, які перетинають туди і назад. У більшості випадків трудові мігранти – це короткострокові мігранти.
Дані прикордонної служби говорять про те, що мобільність збільшувалася від 2009 року постійно. У 2014 вона дещо зменшилася. І знову почала збільшуватися.
В останні роки змінився саме напрямок мігрантів. Багато мігрантів, які зі сходу їздили в Росію, почали їздити в Польщу. Дані польського банку показують, що раніше більше 90% мігрантів у Польщі були із західної України, а зараз цей відсоток набагато менший – 60-70% зі західної України.
– Пані Лібанова, як зрозуміти, скільки трудових мігрантів?
Елла Лібанова: Ми вираховуємо це через дослідження, які можна умовно вважати репрезентативними. Тому що перепис був дуже давно, і ми зараз погано розуміємо, скільки людей живе в Україні. Ми орієнтуємося на ситуацію на ринку праці – скільки є зайнятих, скільки сплачують податки, скільки отримують соціальну допомогу. Тобто за даними реєстру податкової служби, або, що краще, Пенсійного фонду, він більш повний.
За цими даними, виходить цифра більш-менш співставна. Ми вважаємо, що в кожен конкретний момент часу закордоном перебуває приблизно 2,5 мільйона українців на роботі. Переважна частина тимчасово, близько половини взагалі говорять, що менше трьох місяців там перебувають. Я не дуже в це вірю. Скоріш, менше 6 місяців.
Міграція завжди була для України дуже важливим компонентом ситуації на ринку праці. До речі, за радянських часів теж. Українці доволі мобільні, дуже кваліфіковані. Українці в СРСР були найбільш кваліфікованою силою, яка погоджувалася на міграцію. У країнах Балтії були не менш кваліфіковані, але не погоджувалися їхати на роботу до Сибіру, а ми погоджувалися.
До Росії їздили переважно жителі східних областей України. У них дуже тісні контакти з Росією. Просто географічно. З Росією була завжди класична циркулярна міграція – поїхали, попрацювали, повернулися. З Європою вона ніколи не була класичною – більшість поверталася, але всі, хто міг залишитися, там залишалися. У цьому сенсі турбує ситуація в Польщі. Поляки як виїжджали, так і виїжджають до Німеччини, Голландії і так далі, на їхнє місце зараз заступають українці.
– Міністр соціальної політики Андрій Рева сказав, що збільшення рівня зарплати до 500 євро призвело б до того, що люди почали б замислюватися, чи варто їхати закордон. Як Ви вважаєте?
Елла Лібанова: Треба ці 500 євро перерахувати за паритетом купівельної спроможності, тоді зрозуміємо, скільки треба. Зараз за паритетом купівельної спроможності в Україні середня зарплата близько 700 доларів, у Польщі – 2200 доларів.
Уповільнення міграції може статися тоді, коли зарплата українців становитиме 70-75% від польського рівня. Якщо буде співставна зарплата, то не будуть так їхати. Коли різниця зарплат у медичних працівників у 10 разів, то я взагалі дивуюся, що в нас ще медики є. Виїжджають люди освічені, але дуже часто виїжджають на роботу, яка не потребує такої освіти.
Поїдуть (в Україну – ред.), на жаль, азійці. Тут нічого ксенофобського абсолютно немає. Це буде абсолютно інший етнос, з іншою культурою, з іншою релігією. Не факт, що наші люди готові до життя в поліетнічному етносі. Ми не поліетнічна нація. Ми моноетнічна нація.
Для них (азіатів – ред.) тут буде спокійніше, ніж у Росії. Якщо буде розвиток, як ми хочемо, будуть і зарплати більші. Росія звикла жити в поліетнічному середовищі. Але й ксенофобські настрої в Росії дуже серйозні.
Юлія Руда: Насправді Польща виграла щасливий квиток, тому що українці – кваліфіковані працівники, деякі знають польську, схожі культури. Нам для поповнення трудових ресурсів потрібно шукати серед своїх сусідів також таких, що найбільше схожі за культурою до українців.
Джерело: Радіо Свобода