За останній місяць у Польщі стався справжній український “бебібум”. Тільки за чотири дні, з 13 по 17 травня, у консульському відділі посольства України було зареєстровано громадянами 60 новонароджених.
Проведене два роки тому соціологічне дослідження продемонструвало, що 72% українців хочуть, аби їхні діти навчалися за кордоном. Такий результат доводить повну зневіру українського суспільства у майбутньому своєї країни. Бо, насправді, відправляти своїх дітей вчитися в іноземні університети можуть скоріше собі дозволити люди, в яких є статки, аби сплачувати життя на навчання своїх чад. Це робиться для того, щоб молоді українці отримували дипломи західного зразка і мали можливість влаштуватися на роботу поза межами України. Тобто, фактично перетворитись на емігрантів.
“Українці не зневірилися у вітчизняній вищий освіті. Вони не розуміють перспектив розвитку у своїй країні, ідеї та візі які б надихали їх уявляти майбутнє своїх дітей саме тут. Люди не бачать перспектив в Україні, вони починають шукати їх за кордоном, в першу чергу у сусідніх державах. Особливо така поведінка притаманна активним громадянам”, – вважає Світлана Фіщенко, Віце-президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
В останні 5 років трудова міграція з України до країн Європи мала маятниковий характер, коли людина їхала на деякий час (3-6 місяців) працювати за кордон, потім поверталася та шукала працевлаштування вдома. У разі, коли не знаходила, то знову відправлялася на підробітки. Такий графік життя та роботи сильно б’є по сім’ях трудових мігрантів, в яких чоловік із жінкою звикають жити окремо та погано впливає на дітей, що місяцями не бачать батьків. Звичайно, що трудові мігранти намагаються виправити цю ситуацію та їхати працювати за кордон сімейними парами. Особливо легко таким чином поступати молодим людям, що не залишають вдома дітей. І нормально, що вони народжують дітей в тих країнах, де живуть і працюють. Достеменно невідомо, скільки українських малюків реєструється громадянами України, а скільки ні. Зрозуміло, що є якійсь відсоток людей, які не хочуть надавати українське громадянство своїм дітям, а реєструвати їх як поляків, чехів, італійців і т.д. По-перше, в Україні заборонено подвійне громадянство, а по-друге, воно не має цінності в очах трудових мігрантів, бо не дає їм захист, допомогу, надію.
Українці, народжені за кордоном, з самого дитинства будуть інтегровані в європейську спільноту. Вони зростатимуть у стабільному суспільстві, де є орієнтири розвитку та перспективи.
“Молоде покоління знатиме від батьків про своє етнічне походження і може статися так, що і захотять приїхати на землю пращурів і подивитися на місцеве життя. І що вони побачать – бідне, корумповане, депресивне суспільство чи хоча і дещо відсталу в економічному сенсі країну, але з передовою культурою, великими реалізованими інфраструктурними проектами та розвинутою демократією? Зміни по відношенню до трудових мігрантів з боку держави мали відбутися “ще вчора”, але і сьогодні не запізно розпочати цю роботу. Збільшення народжуваності українців за кордоном є чітким маркером того, що ми починаємо втрачати громадян назавжди. Цьому процесу потрібно завадити і на чолі цієї роботи повинен стати уряд держави разом з представниками бізнесу та громадських організацій”, – додала експерт.
Джерело: Gazeta.ua