Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, Інститут демографії та проблем якості життя НАНУ та Маріупольській державний університет, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», працюють над реалізацією проєкту «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення».
Його мета полягає в удосконаленні міграційної політики України через проведення всебічних досліджень та аналітики щодо поточного стану виконання міграційної політики України, визначення перспективних трудоресурсних потреб країни, а також шляхів її подальшого розвитку. За підсумками проєкту буде дана оцінка стану реалізації чинної міграційної політики України та обґрунтовані основні напрями удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року.
«Власно кажучи, вже довгі роки саме зовнішня міграція є головним драйвером демографічної динаміки України. Нічого не змінилось, а тільки посилилось з війною. І ми абсолютно чітко розуміємо, що нічого не зміниться в цьому сенсі і після війни. Депопуляція в Україні неминуча, робочої сили буде бракувати, населення буде старішати. Оскільки саме міграція є головним драйвером демографічної політики, то поряд з тим що потрібно буде робити з тим щоб знижувалась смертність, підвищувалась народжуваність, активізувалась поведінка людей на ринку праці, зокрема жінок, попри все це треба думати про чисельне зростання пропозиції робочої сили. Це можна зробити за рахунок:
1) повернення бодай частини, бажано якомога більшої частини українських мігрантів з-за кордону, при чому я маю на увазі не тільки воєнних мігрантів, а і тих хто виїхав за кордон до війни, кого ще можна повернути;
2) перетворення тих хто не захоче повертатися на своєрідних агентів з покращення іміджу України за кордоном задля того щоб до нас прагнули приїхати іноземці;
3) виробити виважену, дозовану, ефективну політики залучення іноземної робочої сили до України;
4) сприяти запобіганню від’їзду молоді за кордон з тим щоб вона залишалась переважною мірою в Україні.
Я розумію що закордоном кращі умови, ліпше можливості для самореалізації, але ми маємо формувати світогляд молоді таким чином, щоб все ж таки переважна кількість хотіла залишатися в Україні», – сказала Елла Лібанова, директор Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, академік, доктор економічних наук.
«Очевидно, що вирішення завдань поствоєнного відновлення і подальшого економічного розвитку України вимагає належного трудоресурсного забезпечення. Відповідно оцінювання трудоресурсних потреб країни треба розглядати у першочерговому і стратегічному вимірі. Щодо першочергового аспекту – визначення трудоресурсних потреб України в контексті завдань повоєнного відновлення, – необхідно усвідомити, що без залучення іноземної робочої сили Україні не обійтись. Безумовно, до вирішення даного питання треба підійти виважено, однак цього не треба боятись, про що свідчать результати дослідження, виконаного в рамках про’кту «ВІЗІЯ-2033: збереження і розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиліття». У стратегічному вимірі необхідно зосередитись на забезпеченні кардинального зростання продуктивності праці як важеля повоєнного економічного зростання в Україні, і оцінити трудоресурсні потреби у кількісному і якісному вимірі, спираючись на цільові показники ВВП. Зростання продуктивності праці має стати основою нової економічної моделі країни, в рамках якої будуть сформовані гідні соціальні стандарти, умови для генерування, розвитку і професійної самореалізації людського капіталу», – розповіла Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), докторка економічних наук, професорка, Академік Академії економічних наук України.
«Проєкт «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», спрямований на розробку нової Стратегії державної Міграційної політики до 2035 року, що є ключовим інструментом для подолання викликів, пов’язаних з нестачею робочих рук у повоєнний період. У контексті депопуляції та старіння населення Україні, необхідно зосередитись на трьох основних напрямах: повернення українських біженців, створення умов для залучення іноземної робочої сили та запобігання відтоку молоді за кордон. Важливим аспектом є розробка ефективної міграційної політики, що враховуватиме як першочергові потреби трудового ресурсу для відновлення країни, так і стратегічну мету підвищення продуктивності праці. Успішне впровадження такої політики дозволить Україні стати конкурентоспроможною та привабливою для своїх громадян і іноземців», – підсумував Василь Воскобойник, Президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, керівник проєктe «Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя».
Довідка:
Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України.
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
***
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».