В 2016 році ЄС видав українцям близько 600 000 дозволів на роботу. Це 17,5% всіх дозволів. І найбільша кількість дозволів серед всіх країн.
В 2017 році тільки у Польщі українці попросили 900 000 дозволів на роботу. Середня зарплата українця в Європі, за оцінками Держстату, біля $700 в місяць, а в Україні $200-300. Що це означає для України і українських компаній? Головний ефект – поступове підвищення зарплат до рівня європейських (мінус 20-30% поправка на різницю в цінах). Але чи зможе це собі дозволити український бізнес?
Проблема полягає в тому, що продуктивність праці украінця в Україні в рази менше, ніж в Європі. Чому? Недостатня капіталізація бізнесу (низька технологічність), слабкі та неадекватні управлінські практики (наприклад, відсутність формальних бізнес-процесів і ручне керування менеджментом) та наймання більшої кількості співробітників, ніж оптимально (через низькі зарплати).
Тому українським компаніям потрібно адаптуватись до змін на ринку праці. Це означає інвестиції в технології та розвиток менеджменту, інвестиції в освіту своїх найкращих працівників, підвищення зарплат разом з колом обов`язків і задач і звільнення менш продуктивних і талановитих працівників.
Компанії, які не будуть цього робити, втратять своїх найкращих працівників – такі люди перші звільняться і підуть до конкурентів або мігрують. Що це означає для суспільства і держави? Потрібні програми підвищення кваліфікації для працівників менш продуктивних і менш талановитих, які будуть звільнятись. В Україні є тенденція вирішувати соціальні проблеми через надання субсидій, регулювання зарплат та іншу соціальну допомогу. Якщо така політика буде продовжуватись на ринку праці (мін. зарплати, складність звільнення непродуктивних працівників), то вона призведе до сповільнення трансформації ринку праці і не дасть підвищити продуктивність праці українців в Україні. Результатом буде більша міграція. І ще більші демографічні та економічні проблеми в майбутньому.
Тому, на державному рівні, правильна відповідь на виклик трудової міграції полягає в підвищенні можливостей професійноі освіти для дорослих, змін в трудовому кодексі, які роблять легшим для компаній звільнення працівників, та створення можливостей для компаній підвищувати свою технологічність.
Боротись з міграцією потрібно не захистом працівників і соціальною підтримкою безробітних, а створенням тиску на компанії та працівників для підвищення продуктивності праці.
Джерело: Ліга. Фінанси