Значна увага до потенційних міграційних потоків з України до ЄС стимулювала проведення ГО «Європа без бар’єрів» незалежної оцінки можливих наслідків запровадження для громадян України безвізового режиму для короткострокових поїздок до країн ЄС і Шенгенської зони. Дослідження відображає актуальні тенденції у міграції станом на листопад 2016 року та описує очікуваний вплив безвізового режиму на міграційні потоки з України до ЄС.
У 2015 році в ЄС на законних засадах проживали 1 млн. 27 тисяч українських громадян. Частка українців склала 5,5% від загальної кількості громадян третіх країн, які проживали в ЄС за дозволами на проживання (18 млн. 886 тисяч осіб). Більше 85% усіх українських громадян, які мали дозволи на проживання, отримали їх у 5-ти країнах-членах ЄС: у Польщі (336 346 осіб), Італії (238 566),Чехії (113 863), Німеччині (113 226) та Іспанії (84 333). Зокрема, у сусідній Польщі на 62% зросла кількість виданих українцям дозволів на проживання – переважно для працевлаштування та навчання. Помітне зменшення кількості виданих дозволів відбулося у Великобританії (на 14%) та Португалії (на 5,5%), переважно за рахунок зменшення українських трудових мігрантів у цих країнах.
Традиційно, найбільше українців отримали дозволи на проживання в країнах-членах ЄС з метою працевлаштування (449 989 осіб). У 2015 році цей показник вперше виріс на 30% у порівнянні з попереднім 2014 роком, до цього спостерігалось повільне зростання трудових мігрантів на 3-4% в рік. Суттєве збільшення відбулося у Польщі, де у 2015 році було видано 227 760 дозволів на працевлаштування та проживання, що на 83% більше, ніж попереднього року (124 438 осіб). Другою за популярністю причиною проживання українців у країнах-членах ЄС були сімейні обставини (230 411 осіб). 65% усіх українських громадян, які возз’єдналися з родиною у 2015 році, проживали в Італії, Німеччині та Чехії (сумарно 148 283 осіб). З метою навчання в ЄС у 2015 році проживало 42 929 українських громадян, більшість з яких у Польщі (25 134 особи).
Кількість українських громадян, які вперше отримали дозвіл на проживання в країна-членах ЄС, зросла на 63% у 2015 році (з 305 598 осіб у 2014 р. до 499 992). Найбільше зростання у порівнянні з 2014 роком спостерігалось у Польщі – з 250 054 у 2014 році до 430 081 у 2015 році. В інших країнах-членах ЄС попит на дозволи на проживання також стабільно зростає, за виключенням Німеччини, Італії, Литви, Швеції та Великобританії.
За даними Frontex, Україна посідає перше місце за кількістю виявлених підроблених документів під час в’їзду до країн-членів ЄС та Шенгенської зони. У 2015 році в 2,3 рази зросла кількість українських громадян, які були затримані на кордоні з ЄС з підробленими документами: з 519 випадків у 2014 році до 1186 у 2015. Найчастіше українці підробляли візи, а також штампи про виїзд з Шенгенської зони, які заважають виявити факт перевищення дозволеного терміну перебування за Шенгенською візою (90 днів протягом періоду 180 днів).
Відповідно до даних Євростату, з 2011 по 2013 роки кількість українських громадян, яких виявляли під час нелегального перебування, коливалась навколо 12 тисяч осіб за рік. Втім, у 2014-2015 роках, які характеризуються погіршенням економічної ситуації в Україні та розгортанням конфлікту на Сході України, кількість виявлених мігрантів майже подвоїлась. У 2015 році в країна-членах ЄС було виявлено 23 850 українських громадян з неврегульованим статусом, що на 42% більше ніж у 2014 році. Таким чином, Україна увійшла у першу десятку країн походження мігрантів з неврегульованим статусом, виявлених у ЄС. Для порівняння, Косово, яке також претендує на візову лібералізацію, з близько 50 тисячами виявлених мігрантів, зайняло п’яту позицію. Найчастіше українців виявляли під час нелегального перебування в країнах, які видали велику кількість віз і дозволів на проживання українцям: у Польщі (11 885), Угорщині (2 820), Німеччині (2 550) та Чехії (1 225). У порівнянні з кількістю дійсних дозволів на проживання, виданих українським громадянам у 2015 році (1 026 957), показник виявлених мігрантів з неврегульованим статусом є доволі низьким. Окрім того, за даними Frontex, значну кількість українських громадян виявляють саме під час добровільного повернення в Україну з ЄС.
Українці шукали притулок у всіх країнах-членах ЄС, але найбільше – в країнах із великою українською діаспорою: Італії (4 665 заявок), Німеччині (4 660 з.), Іспанії (3 345 з.) та Польщі (2 295 з.). Саме в цих країнах, за виключенням Польщі, у 2015 році відбулося помітне зростання кількості зареєстрованих заявок. За рік більше ніж в 2 рази виросла кількість українських шукачів притулку в Італії (з 2 080 до 4 665 з.), більше ніж в 3,5 рази в Іспанії (з 895 до 3 345 з.), на 70% зріс показник в Німеччині (з 2 705 до 4 660 з.). В Польщі кількість заявок залишилась на рівні 2014 року (2 275 з. у 2014 році та 2 295 з. у 2015). У більшості країнах- членах ЄС вже у першому півріччі 2016 року відбулося зниження потоку шукачів притулку з України у порівнянні з першим півріччям 2015 року.
У короткостроковій перспективі безвізовим режимом з країнами ЄС та Шенгенської зони зможуть скористатися лише 2 млн українських громадян, які станом на листопад 2016 року оформили закордонні біометричні паспорти. Очікується, що після запровадження безвізового режиму зросте кількість поїздок громадян України з метою туризму, відвідин родичів, культурного та наукового обміну. На рівень зростання міжнародних поїздок впливатиме фінансова спроможність українців здійснювати подорожі та фінансова доступність авіаційного та наземного транспорту. Для прикладу, у 2013-2015 роках нестача фінансових ресурсів для подорожування стала однією із причин зменшення кількості заявників на отримання Шенгенської візи, незважаючи на полегшення процедури отримання візи.
Джерело: Європа без бар’єрів