Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування

Україна, 03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 5, офіс 208
Телефон / Viber: +38 067 329 39 59
  • Головна
  • Про нас
    • Цілі асоціації
    • Проект «Візія-2033»
    • ПОЛІТИКИ
  • Новини
    • Дослідження
  • Відео/фото
  • Контакти

Трудова міграція: вибір не для всіх

Головна
|
Новини
|
Трудова міграція: вибір не для всіх

Трудова міграція: вибір не для всіх

Вівторок, 17 Липень 2018 - 06:08

Мільйони українців подалися в заробітчани, але сказати, що таке життя дійсно підходить для багатьох – сильне перебільшення.

Незважаючи на великі заробітки, трудові мігранти несуть як очевидні, так і приховані витрати, і вони вищі, ніж здаються на перший погляд. Негативні ефекти від часткової втрати робочої сили також позначаються на українській економіці, зокрема, обмежують можливе зростання внутрішнього виробництва і зайнятості, що в кінцевому рахунку знову б’є по людях.

Витрати

За даними соцопитувань, головний стимул для виїзду на заробітки за кордон – більш висока оплата праці, що не дивно. Наприклад, в Польщі зараз середня зарплата перевалила за $ 1000, у нас – втричі нижче. Але це ще не означає, що українець, який приїхав туди заробити, буде жити втричі краще, – все не так просто.

Незважаючи на вражаючи підрахунки, за якими одночасно на роботі поза Україною перебувають до 3 млн наших співгромадян (понад мільйон – в Польщі), більшість людей, чиї навички могли б потенційно бути затребувані у західних сусідів, вирішують не випробовувати долю і не їхати працювати за кордон. А ті, хто подався, скажімо, за довгим злотим, в основному зайняті на короткострокових, сезонних роботах. І справа не тільки в пропозиції (кому ж, як не українцям, збирати полуницю в Польщі), але і в розрахунках самих заробітчан: грошова вигода для них різко скорочується, якщо весь час жити в країні перебування, – адже там не просто вище зарплати, але і істотно дорожче життя. Це, до речі, одна з причин, чому в Україні, за розрахунками Мінсоцполітики, досить підняти середню зарплату не до “європейського рівня”, а до $500, щоб істотно зменшити відтік робочої сили.

Але є й інші чинники, які зменшують привабливість зайнятості “за бугром”, – це витрати на переїзд (у кого більше, у кого менше плюс тимчасове зменшення доходів в період “межробіття”) і деформація соціальних зв’язків: розлука з родичами і друзями, та і вихід зі звичного кола спілкування також багато коштує для людини.

Якщо ж говорити про довгострокову міграцію, то супутнє порушення стосунків у сім’ї може ще більше негативно вплинути на демографічну ситуацію (наприклад, відстрочка народження дитини в разі відсутності однієї людини з подружжя), а в нашій країні і так відбувається старіння населення.

Не менш важливо, що українських мігрантів часто влаштовують на роботу нелегально з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками для працівника: від відсутності страховки і підтримки в разі травми на виробництві до ризику просто не отримати зарплату.

Все це призводить до того, що навіть в середовищі трудових мігрантів майже половина не хоче залишатися в цьому статусі. За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, з тих українців, які мають досвід роботи за кордоном, тільки 53% не проти повторити цей досвід, а 43% більше не збираються їхати на заробітки за кордон. Серед причин відмови – складність офіційного працевлаштування, несвоєчасна виплата зарплати; ненормований робочий день; надумані штрафи і повне юридичне безправ’я.

Ціна для країни

Наслідки трудової міграції відчувають не тільки самі працівники, а й економіка країни – донора робочої сили. Причому позитив від вливання в Україну валютних потоків (в минулому році – $ 9,3 млрд) перекривається додаткової інфляцією в короткостроковій перспективі і гальмуванням економічного зростання через дефіцит робочої сили в середньостроковій. Чому інфляція? Тому що як мінімум половина цих грошей, за даними Нацбанку Польщі про перекази в Україну, буде витрачатися на споживання (а інвестувати люди готові в основному в житло і зрідка в свою справу). При цьому у нашого бізнесу зменшується трудовий ресурс, що не дозволяє адекватно наростити випуск продукції. В такому випадку роздуваючи споживчий попит, гроші заробітчан підштовхують ціни вгору.

Чому гальмується економічне зростання? Дефіцит одного з факторів виробництва (наприклад, праці) не можна повністю і ефективно замінити іншими (наприклад, капіталом), витрати бізнесу ростуть, а значить, потенційно можливі обсяги випуску не досягаються. Так що зберігаються передумови для заробітчанства. Втішає одне: серед залишившихся в Україні працівників повинно бути багато тих, для кого витрати трудової міграції означають більше, ніж вигоди. Адже вони залишилися тут.

Джерело: Деловая столица

Адреса

Україна, 03680,
м. Київ, вул. Солом’янська, 5,
офіс 208

Телефон

+38 067 329 39 59

E-mail

info@ampua.org
  • Головна
  • Про нас
  • Новини
  • Відео/фото
  • Контакти
Коли держава не має можливості займатися регулюванням ринку міжнародного працевлаштування та захищати інтереси своїх громадян за кордоном, ці обов'язки повинні перебрати на себе громадські організації, які активно інформують суспільство про негаразди в цій царині. Одна з таких організацій -  Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, бачить себе єдиною реально діючою структурою в країні, яка намагається цивілізувати ринок закордонного працевлаштування, де зараз, користуючись складною ситуацією, часто-густо оперують відверті шахраї і криміналітет, які дурять людей, забирають останні гроші і не забезпечують гідну роботу за кордоном.
Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування © 2016. Privacy Policy