Ситуація на українському ринку праці залишається напруженою. З одного боку, не вистачає робочих місць, а з іншого — вакантні місця не влаштовують претендентів. Не варто надто сподіватися і на зміни, пов’язані з підвищенням мінімальної зарплати.
ПОТРІБНІ БУДІВЕЛЬНИКИ? В УКРАЇНІ «ЇХ Є»
Не випадково 16 листопада Верховна Рада та 23 листопада Президент України ратифікували угоду про тимчасове працевлаштування українських працівників в окремих галузях на ринку праці Ізраїлю. Чи тимчасове?
Хоч би як там було, до країни обітованої раніше, ніж інші українські працівники, можуть потрапити будівельники. Відповідно до згаданої вище угоди, Тель-Авів готовий надати 20 тисяч робочих віз фахівцям, які працюють з будівельними конструкціями та металами, а також плиточникам і штукатурам. Крім того, ізраїльські політики анонсували наступний крок співпраці — підготовку угоди про працевлаштування українських доглядальниць.
«Сьогодні будівельники — це фахівці, яких найбільше не вистачає на ринку праці, — прокоментувала «Економічній правді» експерт порталу з працевлаштування Rabota.ua Тетяна Пашкіна. — Уже не один рік вони очолюють списки вакансій. Це стосується ринку і Європи, і Азії. Але якщо нашим будівельникам у Польщі готові платити 20 тисяч гривень ($750 — 760), то в Ізраїлі вдвічі більше — 40 тисяч ($1500 — 1600)».
ПОЛЬЩА ТАК ПРОСТО НЕ ЗДАЄТЬСЯ
Таким чином, можна стверджувати, що Ізраїль зробив свій крок до перемоги в конкуренції за українських працівників. Але і Польща не має наміру поступатися. Її уряд вніс зміни в трудове законодавство, спрямовані на те, щоб удосконалити ринок праці для мігрантів до цієї країни, більшість із яких — українці, а також розширити і захистити їхні права. Із 2017 року ці нововведення почнуть діяти.
Минулого тижня в Києві відбувся симпозіум «Легальна міграція: шанс і виклик для польського і українського ринків праці». «День» попросив учасника симпозіуму, голову правління Загальнопольського конвенту агентств праці Давіда Сейферта розповісти про те, що змінюється в законодавстві Польщі і як тепер будуть захищені українці, які працюють у цій країні.
«Зміни, які почнуть працювати з майбутнього року, обумовлені вимогами Євросоюзу та необхідністю застосовувати польське національне законодавство в цій сфері, — пояснив Сейферт. — Євросоюз прийняв відповідну директиву, яка поширюється найперше на сезонну працю, тобто на короткострокове перебування мігрантів — декілька місяців протягом року. В ній Євросоюз дає чіткі розпорядження, які ми повинні враховувати у своєму законодавстві. Ця директива регулює доступ іноземців до ринку праці на території Євросоюзу, зокрема Польщі».
«Заплановані зміни не стосуватимуться людей, які хочуть виїхати до Польщі, щоб там працювати. Така можливість і надалі залишається. Зміни стосуються головним чином такої проблеми, як боротьба з різними зловживаннями, корупційними та протизаконними діями, які наявні сьогодні. Ми хочемо боротися із цими патологічними явищами», — розповідає голова конвенту.
ЮРІЇВ ДЕНЬ ПО-ПОЛЬСЬКИ?
«Найбільша зміна, — говорить він, — полягатиме в тому, що людина, яка хоче виїхати на роботу за кордон — до Польщі, повинна отримати дозвіл на роботу від конкретного працедавця. Буде запроваджена така система документообігу між різними відомствами та службами Польщі, завдяки якій вони зможуть спостерігати і контролювати відповідний процес, — щоб все проходило прозоро, легально і в правовому полі».
«Ми хотіли б ліквідувати тіньовий ринок, де йде торгівля дозволами на працевлаштування, — тепер такого вже не буде. Людина отримуватиме дозвіл на працевлаштування у конкретного працедавця. А той буде зобов’язаний заздалегідь подати заяву районному центру зайнятості в Польщі, який і видаватиме дозвіл на залучення мігранта до роботи. Він буде прив’язаний до конкретного працедавця, щоб людина, у якої є цей папірець, працювала саме у нього, а не у когось іншого. Ми, як працедавці, дуже задоволені цими змінами, які почнуть діяти найближчим часом, тому що нам не подобається тіньовий ринок нелегального продажу цих дозволів. Завдяки цим змінам, таке явище вдасться подолати», — упевнений Сейферт.
ВИПРАВИМО ПОЛЬСЬКУ ДЕМОГРАФІЮ?
Він зауважує, що Польща та польські працедавці дуже зацікавлені в працівниках з України. «Нам громадяни України дуже потрібні, тому що в Польщі значне економічне зростання, і одночасно наявні демографічні проблеми, — розповідає Сейферт. — Останнім часом Польщу покинули близько двох мільйонів трудового населення, які іммігрували вглиб Європи. Потрібні фахівці, які могли б компенсувати відтік кадрів».
«Вирівняти ситуацію допомогли українські мігранти, — констатує гість, — але ми не можемо не враховувати, що близько 400 тисяч українців, які постійно працюють у Польщі, не охоплені статистикою і, відповідно, не платять податки… Всі ті зміни, які набудуть чинності з Нового року, направлені не на те, щоб обмежити процес трудової міграції до Польщі, а на те, щоб ввести його в правове русло, щоб був порядок і можливість боротися зі зловживаннями», — акцентує Сейферт.
МОЖЛИВОСТІ… АЖ ДО ПМП, АЛЕ І РИЗИКИ
«Ми б дуже хотіли створити сприятливе середовище для українців, які хочуть працювати в Польщі, — наголошує він, — щоб вони комфортно себе у нас відчували, були в безпеці і щоб у них не виникали проблеми з якимись нечесними, шахрайськими фірмами. Ми хотіли б створити більше можливостей для громадян України, щоб вони могли залишатися у нас на триваліший строк і навіть, якщо буде таке бажання, могли легально та офіційно залишитися в Польщі постійно проживати».
Добросовісний «вербувальник мігрантів» до Польщі змушений розповісти і про ризики, які можуть чекати українців у його країні. «Складається таке враження, що українці, які шукають для себе роботу в Польщі, не дуже знайомі із ситуацією на нашому ринку праці, — говорить Сейферт, — та із законами, що зараз діють. Тому вони часто стають жертвами всіляких шахраїв. На жаль, бувають випадки, що домовляються з якимись компаніями про умови працевлаштування, про житло, про зарплату, а приїхавши до Польщі, бачать, що умови зовсім не такі, як було обіцяно».
«Такі ж проблеми були спочатку і в поляків, які виїжджали на роботу до країн «старої» Європи та довірялися нечесним компаніям, — заспокоює фахівець із міжнародного працевлаштування. — Я сподіваюся, що спільними зусиллями, разом із нашими українськими партнерами та колегами нам удасться навести лад і вирішити наявні проблеми».
Сейферт також нагадує, що в Польщі та в інших європейських країнах претендент на роботу на відміну від України нічого не платить компанії, яка допомагає йому в працевлаштуванні за кордоном. В Україні агентству-посередникові потрібно платити чималі гроші, говорить поляк, тоді як у Польщі та інших країнах усі витрати бере на себе працедавець. Тому він зацікавлений, щоб чітко озвучити, які саме працівники йому потрібні та всі умови для них.
РАПТОМ ЩОСЬ — ДОПОМОЖЕ ПОСОЛЬСТВО
Президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, зі свого боку, попереджає потенційних мігрантів, що їм потрібно обов’язково укладати й уважно читати угоди як із компаніями-посередниками в Україні, так і з польськими працедавцями. У разі їх порушення можна і потрібно звертатися до українського посольства, яке зобов’язане і має можливість надати юридичну та іншу необхідну допомогу.
Заступник голови Державної служби зайнятості України Сергій Кравченко наголошує, що міграцію робочої сили з України не можна розглядати виключно як негатив. А конкуренція за неї взагалі корисна. За його словами, наші трудові мігранти в інших країнах не лише допомагають своїм родинам, а й Україні в цілому, надсилаючи іноземну валюту. Працюючи за кордоном, вони підвищують там кваліфікацію, полишають патерналістські та набувають ринкових поглядів на життя. Кравченко впевнений, що, опанувавши досвід сучасного виробництва, українці повертатимуться на Батьківщину і підніматимуть нашу країну.
Джерело: День