Українські крюїнгові компанії, що надають послуги з набору моряків на морські судна, закликають уряд не посилювати правила працевлаштування моряків за кордоном у рамках боротьби з торгівлею людьми, оскільки ця сфера працевлаштування є прозорою і відповідає усім нормам міжнародного законодавства. Про це заявили експерти і представники ринку міжнародного працевлаштування на круглому столі в УНІАН, організованому асоціацією «Всеукраїнське об’єднання крюїнгових компаній» 11 липня 2017 року.
«Діяльність рекрутингових агентств, які відповідно до міжнародних конвенцій є сторонами найму, нічого спільного з поняттям «торгівля людьми» не має. Зазвичай, для цих цілей залучаються висококваліфіковані фахівці, які отримали певні професійні знання в частині мореплавання, які отримали відповідні сертифікати, дипломи, паспорти за існуючою системою, що працює в нашій країні і відповідає міжнародним вимогам. Ними навіть теоретично не можна торгувати, бо вони знаходяться на судні і несуть екстериторіальний прапор. Ініціативи Мінсоцполітики однозначно не позначаться позитивно на роботі морських рекрутингових компаній», – сказав генеральний директор «Всеукраїнського об’єднання рекрутингових компаній» В’ячеслав Кисловський.
При цьому, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, який був присутній на круглому столі, зазначив, що морський рекрутинг є однією з найпрозоріших галузей працевлаштування висококваліфікованих кадрів за кордоном. «Це мала, дуже мала ділянка сфери трудової міграції. Скільки усього моряків у нас? 100-120 тисяч на всю Україну, з яких 76 тисяч були працевлаштовані через офіційні крюїнгові компанії. Цифри, на мій погляд, вельми хороші. Ринок відносно невеликий, він зарегульований, і шахраїв там досить добре видно. Якщо ж ми говоримо про ринок «пішоходів» (трудова міграція, не пов’язана з мореплавством), де немає вимог до кваліфікації моряків, офіцерського складу, – будь-яка людина може отримати робочу візу і виїхати в будь-яку країну. Яким чином пов’язана робота легальних компаній з організацією нелегальних каналів торгівлі людьми? Абсолютно жодним», – наголосив Воскобойник.
Представники ринку і експерти, які були присутні на круглому столі, закликали виділити моряків в окрему категорію, оскільки їх діяльність не можна називати трудовою міграцією – моряки і їхні родини постійно проживають на території України, лише виконуючи при цьому свої обов’язки за договором найму поза країною. Крім того, моряки проходять жорсткий кваліфікаційний відбір і повинні відповідати вимогам міжнародного законодавства.
«Кваліфікація моряка проходить багаторівневу перевірку, починаючи з тренажерного центру. Потім йде крюїнг, де його знову проганяють через всі необхідні перевірки. Якщо щось не так – виставляють рекламацію (претензію) крюєру, який надіслав некваліфікованого моряка, і його просто списують з борта. Я б розглядав це питання в контексті «висококваліфікований фахівець – низькокваліфікований фахівець». Моряка і «пішохода» разом складати – це середня температура по лікарні», – зазначив в.о. начальника інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України Павло Буланович.
Як повідомляв УНІАН, за даними Міжнародної організації з міграції, обсяг коштів, які українські трудові мігранти переводять на батьківщину, перевищує всі інвестиції в українську економіку іноземних компаній і допомогу міжнародних донорів разом узятих. Згідно з дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», 40% українців готові виїхати за кордон на тимчасову роботу, 25% – вже цікавилися можливістю працювати поза Україною.
Джерело: УНІАН