Київ, 14 березня 2017 року. Сьогодні дуже важливо почати усвідомлювати, наскільки велику роль в розвитку України відіграють трудові мігранти, які є інвесторами №1 в економіку країни та вагомим чинником збереження макроекономічної стабільності. Такі висновки зробили учасники круглого столу “Роль трудових мігрантів в економічному розвитку України та умови їхньої реінтеграції”, який провела Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування в агенції Укрінформ.
Особливої уваги потребує той факт, що кількість від’їжджаючих на роботу за кордон людей суттєво збільшується щороку. Наприклад, з 2010 по 2016 роки зростання виданих запрошень на роботу у Польщі склало 650%: 1-е півріччя 2016 року – 635 тис запрошень, тобто за весь рік ми можемо стверджувати, що буде близько 1270 тис. Для прикладу – у 2010 році було видано всього 180 тис. запрошень .
На жаль, в Україні зберігається ставлення до трудових мігрантів, як до людей, які виїхали кудись і про них можна забути. Більш того, їм часто дорікають в зраді батьківщини, а також у тому, що вони залишили сім’ї, дітей, рідні місця і вирушили на заробітки. З іншого боку, виглядають абсурдними звинувачення української влади, що вона не створює робочі місця і таким чином підштовхує громадян виїжджати за кордон. На прикладі сусідньої Польщі можна переконатися, що, незважаючи на більш ніж 20-річне економічне зростання, поляки, особливо молодь, продовжують їхати працювати на Захід, тому що там зарплати все одно більше, ніж удома. Необхідно надавати нашим мігрантам візову та консульську підтримку, допомогу в оформленні трудових договорів та медичної страховки, в організації раціонального використання їх фінансових заощаджень.
«Трудовий міграційний процес є цілісним, і складається з декількох компонентів. Один з них – це пошук громадянином України способу виїхати за кордон на роботу. І тут є два очевидні шляхи – легальне працевлаштування чи нелегальне. На жаль, багато українців намагаються влаштуватися на роботу в інших країнах, заїхавши туди не з робочою, а з туристичною візою, що переводить їх фактично у категорію нелегалів з суттєвим зниженням можливостей соціального захисту», – заявив Василь Кирилич, начальник Управління консульського забезпечення МЗС України.
«Проблема трудової міграції набула такої сили, що наразі Профспілками обговорюються можливості забезпечення захисту українців, які працюють за кордоном та збереження їх членства у професійних союзах. Зокрема, ми вважаємо, що сьогодні назріла потреба створення єдиного центру підтримки трудових мігрантів», – додала Наталія Землянська, голова Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців.
«Я особисто є прихильником тіснішої євроінтеграції України і вважаю, що європейські цінності, прищеплені нашим трудовим мігрантам, дозволять зробити країні якісний економічний ривок. А двигунами економіки стануть якраз ті з українців, які мають досвід міжнародного працевлаштування. Ми виступаємо за те, щоб люди їздили тільки на легальну роботу, отримували офіційну зарплату, платили там податки, мали соціальний захист. Попрацювавши таким чином деякий час, ці люди вироблять стереотип подібного життя і повернувшись в Україну не зможуть існувати в умовах хабарництва, отримання чорних зарплат і відсутності соціального захисту. Коли набереться критична маса подібних людей навіть в маленькому містечку – вони зможуть змінити своє життя і життя оточуючих на краще. Але і сьогодні українські трудові мігранти стабілізують економіку, переводячи, за різними оцінками, кожний рік на батьківщину кошти, які становлять до 10% ВВП України», – заявив голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.