Євроінтеграція, держпрограма страхування воєнних ризиків інвесторів, відшкодування шкоди громадянам та ММСП, нанесеної внаслідок агресії рф, розширення програми Е-відновлення, розвиток високотехнологічних галузей та їх експорт, підтримка регіонів з підвищеними воєнними ризиками – були у фокусі уваги конференції
13 грудня відбулася чергова Конференція “Відновлення країни: економічні підсумки 2024, пріоритети 2025” за участю голови Комітету ВРУ з питань економічної політики Дмитра Наталухи, голови партії Слуга народу Олени Шуляк, представників бізнес-асоціацій та експертної спільноти. Організатором зустрічі виступила Українська Рада Бізнесу у партнерстві з Help – Hilfe zur Selbsthilfe
Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха окреслив пріоритетні напрямки роботи Комітету в 2025 році, серед яких, зокрема, є розробка форми податкового, фінансового, адміністративного стимулів для регіонів, постраждалих внаслідок війни, необхідність розширення програми «Купуй українське» не тільки на цивільну, а на й військову продукцію, сприяння євроінтеграції тощо.
Важливим досягненням року стало впровадження декларативного принципу отримання дозволів і ліцензій для бізнесу. Також Експортно-кредитне агентство розпочало страхування проєктів від воєнних ризиків, що дозволило підтримати експортні операції на суму 6,59 млрд гривень.
Олена Шуляк звернула увагу на необхідності покращення доступу до фінансування.
“Одна з величезних проблем для всього українського бізнесу – це доступ до фінансування. Треба збиратися з банками і чесно говорити про проблеми, що необхідно переглянути регуляторні документи та взагалі стратегію заробітку на ОВДП,” — підкреслила Шуляк.
Олена Шуляк, яка подякувала УРБ за можливість регуляного конструктивного діалогу з бізнесом та побажала всім, щоб в 2025 році владою рішення приймались швидше з максимальним залученням бізнесу до їх розробки. Також Голова партії Слуга народу зазначила, що досягненням 2024 року стало формування стратегії «Економічний патріотизм» і головним, на її думку, заданням в 2025 році є створення всіх умов для того, щоб український бізнес не тільки залишався в країні, а й розвивався та масштабувався в регіонах. Серед пріоритетних напрямків, над якими необхідно працювати в 2025 році Олена Шуляк зазначила оновлення стратегій розвитку регіонів, з обов’язковим залученням до їх формування бізнес-спільноти на місцях, доступу бізнесу до кредитування, проектного фінансування, збереження людського капіталу, підтримка бізнесу в його інтеграції до європейського експортного ринку.
На початку 2025 року планується запуск програми Ukraine Facility.
“З січня будуть відкриті заявки на фінансування приватних проєктів. Це будуть проєкти, які фінансуються за рахунок європейських грошей — близько 10 мільярдів євро через банки міжнародних організацій. Ці гроші підуть більшого на гарантії для українських банків, які кредитують український бізнес в умовах війни”, — розповів Дмитро Наталуха.
Експерт з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба представив результати аналізу міжнародного досвіду на прикладі трьох країн: Ізраїлю — у сфері розвитку технологій та навчання робочої сили; Бразилії — щодо наукових досліджень та податкових полів для виробничого обладнання; а також Польщі — у створенні інвестиційних парків та підтримці виходу на зовнішні ринки.
За оцінками експертів ЕЕП, Міністерство економіки вже реалізувало близько 80% рекомендацій щодо сприяння переробній галузі. Водночас дослідження Офісу ефективного регулювання та звіт Рахункової палати виявили серйозні проблеми для бізнесу у податковій сфері. Відповідно до опитування – 65% бізнесу стикається з блокуванням податкових накладних, затягуванням судових процесів та значним тиском перевіряючих органів. Блокування податкових накладних – стало найбільшою проблемою бізнесу у взаємодії із державними органами, ця проблема значно гальмує відновлення та розвиток МСБ.
Експерти запропонували збалансоване рішення щодо системи блокування податкових накладних, змінити роботи системи з каральної на аналітичну – обмежити термін блокування до 30 днів. Така модифікована система дозволить ефективно протидіяти схемам ухилення від оподаткування, одночасно зменшуючи завантаження на сумлінний бізнес та розвантажуючи судову систему.
Серед інших рекомендацій – встановлення чітких KPI для податкових органів, забезпечення стабільності фінансових програм, забезпечення страхування військових ризиків інвесторам та сприяння держави для виходу українських виробників на міжнародні ринки. Окремий акцент зроблено на необхідності підтримки науково-технічного розвитку та впровадження нових технологічних процесів у виробництво.
Окремий блок обговорення був присвячений інноваційним технологіям розмінування території. Координатор Української асоціації гуманітарного розмінування та відновлення Андрій Саварець представив інноваційний підхід до розмінування території України з використанням вітчизняних технологій.
За оцінками експертів, близько 142 тисяч квадратних кілометрів території України виявлено пошкоджені вибухонебезпечними об’єктами, включаючи зони бойових дій, окуповані та деокуповані території. Щонайменше 6 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель потребують розмінування. За традиційного ручного підходу на це знадобиться щонайменше 37 мільярдів доларів і 10 років часу.
Асоціація запропонувала комплексне рішення, що завдяки використанню безпілотних літальних апаратів, спеціальних датчиків та IT-платформи. Ця система дозволяє створювати детальні карти забруднених територій та значно знижує ризики для саперів. Важливою перевагою запропонованого рішення є використання переважно українського обладнання, вартість якого значно нижча за іноземні аналоги.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування наголосив на проблемі нестачі кваліфікованих кадрів в Україні та зазначив про неможливість вирішення цієї проблеми без залучення мігрантів з інших країн.
Станом на зараз, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та за участі групи експертів під головуванням директора Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, професора Е.М. Лібанової, реалізується проєкт «Міграційна політика України: шляхи вдосконалення». Його мета полягає в удосконаленні міграційної політики України через проведення всебічних досліджень та аналітики щодо поточного стану виконання міграційної політики України, визначення перспективних трудоресурсних потреб країни, а також шляхів її подальшого розвитку. За підсумками проєкту буде дана оцінка стану реалізації чинної міграційної політики України та обґрунтовані основні напрями удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року.
Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки зазначив про важливість вирішення проблеми створення житла для внутрішньопереміщених осіб у тих регіонах, де є робота для них. Український бізнес потребує кваліфікованих працівників, а ВПО є значним кадровим ресурсом для бізнесу.
За даними дослідження, вакансії, які передбачають надання житла, заповнюються в п’ять разів швидше.
Учасники дискусії запропонували механізми співпраці бізнесу та місцевої влади для створення житла для ВПО, зокрема через реконструкцію наявних будівель та створення житлово-будівельних кооперативів.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської Професійної Асоціації Підприємців наголосив на важливості прийняття проєкту закону №5054-1 для вирішення проблеми із зловживанням великим бізнесом спрощеною системою. Також Борис зазначив про важливість проведення щорічних Комітетських слухань з питань МСБ.
Серед ключових пріоритетів на 2025 рік учасники дискусії визначили:
- Розробка спеціальної системи оподаткування та стимулів для постраждалих регіонів
- Усунення бар’єрів для бізнесу, вирішення проблеми з надмірним блокуванням податкових накладних
- Покращення доступу бізнесу до фінансування, продовження програм 5-7-9
- Вирішення питань з перекваліфікацією кадрів
- Підготовку до євроінтеграції та вихід на нові експортні ринки
- Підтримку інноваційного та технологічного розвитку
За підсумками конференції учасники дійшли згоди щодо обговорених питань та домовились про спільну реалізацію запланованих проєктів. Також було досягнуто домовленість про проведення Комітетських слухань з питань малого та середнього бізнесу на початку лютого 2025 року.