Для успішного відновлення після війни Україні знадобиться подолати дефіцит робочої сили. Без цього неможливо розраховувати на зростання економіки. Зокрема, потрібно максимально активно залучати до роботи українців працездатного віку, які нікуди не виїжджали за межі країни. Наприклад, рівень зайнятості жінок в робочій силі України складає 48% і його треба підвищувати. Такі думки лунали під час круглого столу “Підготовка до повоєнного ринку праці”, де обговорювалися питання планування та розвитку робочої сили.
Важливим є і питання підвищення рівня життя, без якого в України не буде шансів на розвиток власної економіки. Бо коли в сусідів зарплатня в рази більша, громадяни будуть продовжувати емігрувати за кордон. Для повернення українців додому потрібно застосовувати економічні стимули не менше ніж цінності свободи та демократії.
“Міністерство економіки системно працює над програмами створення нових робочих місць. Грантова програма для переробних підприємств, грантова програма “Власна справа”, у тому числі для ветеранів, ветеранок та другого з подружжя, які реалізуються Міністерством економіки, допомогли створити більше 40 тис. нових робочих місць. Програми ваучерів для отримання нових навичок, навчання в центрах профтехосвіти при Державній службі зайнятості допомагають подолати структурне безробіття, тобто забезпечити відповідність навичок працівників потребам роботодавців. Вбачаємо великий потенціал в програмі компенсації вартості облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю. Наступного року планується створити 10 тисяч нових облаштованих робочих місць і відшкодувати роботодавцям понад 600 млн грн. Залучення жінок до економічної активності також приведе до створення нових робочих місць, саме тому Міністерство економіки послідовно працює над стратегією подолання гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року”, – Тетяна Бережна, Заступниця Міністра економіки України.
“Для того, щоби досягти і зберігати зростання у 7% (ВВП), Україні, при збереженні продуктивності праці на рівні довоєнному, потрібно приблизно 8,6 млн додаткових працівників. Звідки їх взяти? Ми вбачаємо, що є три джерела наповнення… Перше – це очевидно, повернення українських біженців, яких, за різними оцінками, від 6 до 8 млн людей. Переважно це жінки. І за нашими даними, більшість цих жінок до війни працювали. Друге джерело – це активація на ринку праці тих жінок, які живуть в Україні… І третє джерело – це звичайно, трудова міграція. І це, напевно те, до чого ми готові найменше, оскільки Україна була країною походження трудової міграції, транзиту. І за свою новітню історію ніколи не мала досвіду бути країною призначення трудової міграції”, – Сергій Савчук, Національний координатор МОП в Україні.
“Умови праці на нових робочих місцях повинні відповідати стандартам ЄС, що запроваджено у країнах-сусідах України. Тривалість праці, гарантії за надурочну працю, захист від дискримінації і необґрунтованого звільнення тощо мають бути на рівні країн-членів ЄС. Оплата праці повинна відповідати рівню оплати, принаймні, у нових країнах-членах співтовариства. Безумовно, і загальний рівень якості життя в Україні має стійко і неухильно наближатись до східноєвропейського. В іншому випадку, патріотизм так і залишиться єдиним вагомим мотивом повернення українців”, – Олександр Шубін, заступник Голови Федерації профспілок України.
“Необхідно вже зараз формувати довгострокову міграційну стратегію нашої країни, котра буде розрахована на 10-15 років. В ній треба закласти не тільки повернення українців з-за кордону та скорочення обсягів трудової міграції з нашої країни, але і залучення трудових мігрантів з інших країн. З яких саме і в яких об’ємах – це повинно вивчатися і обговорюватися у науковому та експертному середовищі. Нам потрібні не просто мігранти, нам потрібні талановиті люди”, – сказав Василь Воскобойник, керівник проекту “Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України”.
Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: Інтерфакс-Україна