З початком року змінюються правила легалізації перебування і праці іноземців у Польщі. Нові вимоги мають вдарити перш за все по сірій зоні. Але не тільки. Бюрократія може зробити важчим доступ українців до ринку праці.
Польське законодавство передбачає спрощені умови працевлаштування громадян шести країн: Білорусі, Вірменії, Грузії, Молодови, Росії та України без необхідності отримання дозволу на працю на період до шести місяців. До 96 відсотків з понад 1,3 млн заяв про намір доручити працю зареєстрованих у 2016 році припадало на українців. З початком року набудуть сили доповнення до Закону про промоцію працевлаштування й інституції ринку праці, котрі власне і запровадять зміни в сфері легалізації перебування і праці іноземців у Польщі.
Революції не передбачається, але планується запровадження нового виду дозволів на роботу — сезонного. Згідно з ним, сезонну працю можна буде отримати лише у тих сферах, які так би мовити “активні” протягом певної частини року, здебільшого у сільському господарстві, садівництві або туризмі (детальний опис діяльності буде врегульований у самому розпорядженні). Претендувати на місце праці зможуть всі іноземці зі всіх країн, але отримають посаду тільки за умови, що цієї роботи не хотів кандидат із польським громадянством.
Преференції й надалі матимуть громадяни України, Росії, Молодови, Вірменії, Білорусі та Грузії, котрих такі обмеження не торкнуться. Дозвіл видаватиме староста. Він може і відмовити, якщо в минулому працедавець працевлаштовував людей нелегально. Сезонний працівник обов’язково мусить отримати угоду про працю (umowę o pracę) і за нього мають платити страхові внески. Українці, білоруси та громадяни решти чотирьох держав із преференціями й надалі зможуть отримувати роботу в інших секторах економіки, користуючись зі спрощеної процедури.
Дозволи на короткотермінову роботу будуть дійсні не більше ніж 6 місяців протягом року. Процедура отримання дозволу теж не зазнає змін у порівнянні з теперішньою, але включатиме механізми, що покликаний унеможливити зловживання. Наприклад, таким буде обов’язок інформувати управління праці про те, чи працівник приступив до роботи фактично. Процедура буде двохетапна. Перший крок — роботодавець реєструє заяву, пізніше буде повідомляти, що іноземець приїхав на роботу або з якихось причин не приступив до роботи.
Новинкою є те, що видача заяви про намір доручити виконання роботи іноземцеві буде платною. Ціна не надто висока — 30 злотих. Та все ж підприємці, які працевлаштовують іноземців, мають бути готовими до змін. Їхній перелік залежатиме від сфери діяльності конкретної фірми. Нові приписи означатимуть додаткові обов’язки. Не буде вже так, як дотепер, що працедавець тільки інформував Управління Праці повіту про те, що має намір працевлаштувати іноземця.
Зазнає змін сама процедура оформлення заяви про намір, а крім того, з’явиться обов’язок реєстрації осіб, котрі приступають до роботи в Польщі. Нові положення також передбачають посилення покарання для суб’єктів, які працевлаштовують іноземців нелегально. Верхня межа за порушення щодо незаконного працевлаштування з наступного року буде підвищена до рівня 30 тисяч злотих (на сьогодні максимальний штраф за таке порушення 5 тисяч злотих). Водночас дозвіл на працю або заява про намір видана за спрощеною процедурою буде реєструватися в електронних базах даних, до яких матимуть доступ служби, що контролюють легальність працевлаштування і перебування іноземців. Загроза серйозних санкцій, пов’язаних із незаконним працевлаштуванням іноземців може обмежити так звану сіру зону і тим самим впливати на подальший ріст зацікавлення легальними формами працевлаштування в Польщі іноземців з-за меж Європейського Союзу, особливо тими що мають довготермінові наміри.
– Певні зміни, що стосуються працевлаштування іноземців, були потрібні, але маємо сумніви щодо того, чи нові процедури не виявляться менш ефективними і не спричиняться до ще довшого розгляду видачі дозволів — заявив у розмові з виданням експерт Конфедерації Левіафан Роберт Лісіцкі. За його словами, існує побоювання, що відхід від простої моделі, що ґрунтувалася на заявах про намір на користь адміністративного провадження, зробить процедуру довшою. Експерт запевняє, що об’єднані в Левіафані підприємці не мають значних застережень до нової процедури, а ключовим для них залишається час розгляду звернень. Адже сьогодні, попри те, що законом передбачено максимально семиденний термін розгляду таких звернень, не рідко процедура затягується навіть на пів року.
Така ситуація не прийнятна для підприємців, які мають бути впевненими, що в разі оприлюднення наміру про працевлаштування іноземця, той зможе розпочати роботу якнайшвидше, а не через кілька місяців. Не вважає експерт, що необхідність внесення оплати у розмірі 30 злотих може стати бар’єром для підприємців — але за однієї умови, що принаймні частина з цих грошей, буде призначатися на покращення обслуговування звернень іноземців. Якщо ж оплати будуть призначатися на інші цілі, то будуть не чим інакшим, як опосередкованим податком.
Дещо скептично до пропонованих змін налаштовані експерти фірми Deloitte. Вони вказують, що запропоновані зміни тільки ускладнюють обов’язкові процедури легалізації праці іноземців, у той час як потреба ринку в нових працівниках і надалі зростатиме. Експерти побоюються, що міграція до Польщі опиниться під більшим контролем держави та відповідних установи, а от працедавці, котрі працевлаштовують іноземців, мають бути готовими до більшої кількості контрольних інспекцій органами, що перевіряють легальність працевлаштування та перебування іноземців.
З іншої сторони, механізм контролю працедавців є в інтересах самих іноземців. Так, запроваджені зміни при наданні дозволів на сезонну роботу вимагають хоч би зазначення місця, де буде проживати працівник з-за меж Польщі. Досі доволі часто зустрічалися випадки незаконного використання працівників з-за східного кордону Польщі. “Нові приписи мають зменшити сіру зону та позитивно вплинути на якість життя та праці прибулих до Польщі осіб”, — вважає Пьотр Арак, менеджер у групі економічного аналізу в Deloitte.
У свою чергу Анджей Кубісяк речник компанії з пошуку персоналу Work Service звертає увагу на те, що головна користь від нових приписів полягає у кращому обліку осіб, які приїдуть на роботу. Адже на сьогодні практично відсутні механізми відслідковувати те, що з ними відбувається. Водночас він підкреслює, що зміни носять скорше еволюційний характер, а Польща потребує довготермінової міграційної політики. На думку фахівця, потреба полягає у створенні механізмів, які дозволять мігрантам приїжджати на довший термін, ніж кілька місяців, а також контролювати потребу в спеціалістах в окремих галузях.
На сьогодні українці в першу чергу закривають вакантні місця на посадах найнижчого рівня, але мало репрезентовані кадрами середнього рівня. Водночас, як і експерт Конфедерації Левіафан, пан Кубісяк побоюється, що нові процедури можуть розтягнути в часі процес легалізації.
– На сьогодні найбільшою перевагою працівників з України загалом є не те, що вони дешевші ніж поляки (бо в багатьох випадках їхнє працевлаштування обходиться загалом дорожче), а їхня доступність. Безперервність виконання контрактів і замовлень надзвичайно залежить від того, чи фірма зможе легко залучити працівників з України — твердить речник компанії Work Service. Такими секторами економіки в першу чергу є будівництво, виробництво та торгівля. Тож у фірмі з пошуку персоналу наголошують, що якби не працівники з України, то станом на сьогодні в Польщі було б не 122 тисячі вакансій (що становить збільшення на 30 відсотків у порівнянні з попереднім роком), а напевно пів мільйона, тож не можна допустити аби нові приписи “загальмували” приплив працівників. Водночас у фірмі не прогнозують зменшення зацікавлення в українцях через нововведення. Адже попит на робочу силу буде тільки збільшуватися і зміни легалізації не мають зменшити потреби підприємців.
Джерело: Наша Польща