У Польщі запанікували через можливий відтік українських заробітчан до інших країн Європи, зокрема, Німеччини. Втім, в першу чергу потрібно розуміти, що Німеччина не збирається ширше відкривати свій ринок праці виключно для українських трудових мігрантів. Мова йде про відкриття кордонів для працевлаштування громадян з третіх країн. Тобто, країн, які не входять до Європейського Союзу. Цією програмою можуть скористатися і росіяни, і мешканці Молдови чи Білорусі тощо. Та якщо Німеччина у 2019 році насправді йде на такий крок, то спокійно може прийняти до себе майже половину тих українців, які зараз працюють в Польщі. Адже, що є головним для українських трудових мігрантів? Вони шукають не нову батьківщину, а країну, де можуть заробити якомога більше за обмежений період часу. І Німеччина більше для цього підходить.
В Україні зараз середня заробітна платня складає 9-9,5 тисяч гривень (біля триста євро), а середня заробітна платня у Польщі – тисячу сто євро. При цьому, середня заробітна платня по Східній Німеччині – дві тисячі сімсот євро, а по Західній Німеччині – три тисячі триста євро. Відповідно, поїхавши з України працювати в Західну Німеччину, людина може заробити майже в одинадцять разів більше. А людина, яка раніше працювала у Польщі, вдвічі-втричі більше. Наскільки загрозлива ситуація для Польщі? Порівняймо дві цифри – кількість вакансій в Польщі та в Німеччині. На кінець першого кварталу 2018 року в Польщі були вільними 156 тисяч вакансій. В той самий час, у Німеччини були вільними 1 мільйон 180 тисяч вакансій. Зараз ця цифра складає приблизно 160 тисяч незакритих вакансій у Польщі. А в Німеччині – приблизно 1 мільйон шістсот-вісімсот тисяч вакансій. Тобто це взагалі ринки не порівнювальні. Крім того, ми всі розуміємо, що попри економічне зростання Польщі, кожен рік 2-2,5 мільйони поляків їдуть працювати до тої ж Німеччини чи Англії. Насправді для Польщі є загроза, бо їм не вистачає робочих рук. Зауважу важливий момент: перше, проти чого виступала Польща, коли приймала українських трудових мігрантів – вони не хочуть приймати біженців з умовної Сирії та Північної Африки. І вони посилалися не взагалі на мігрантів, а саме на біженців (не хочуть біженців із Сирії, але тим не менш, ведуть перемовини з Філіппінами та з Непалом, щоб залучати звідти трудових мігрантів). Тобто їх влаштовує, якщо до них будуть їхати люди працювати, але не ті, які приїдуть та будуть в якихось таборах біженців сидіти й нічого не робити…
Та, повертаючись до розширення ринку праці Німеччини, не все так погано для Польщі. По-перше, якщо говорити виключно про легальне працевлаштування, то знання мови на певному рівні все одно буде вимагатися при в’їзді до Німеччини. А мовний бар’єр з Польщею в українців набагато нижчий. По-друге, мова йде про 2019-2020 роки, поки буде налаштовуватися ця система. Тобто українці будуть потроху туди заїжджати, і це не відбудеться одночасно. Але загалом так, якщо Польща не буде робити якихось рухів по залученню українців до себе, по створенню умов для їх швидкої адаптації, все більше людей будуть їхати працювати саме у Німеччину. Що стосується українців, які працюють в Росії, то дивлячись на процеси останніх років, стає зрозуміло, що розворот в бік Європи вже відбувся. За другий квартал поточного року з Росії в Україну загалом було перераховано приблизно триста мільйонів доларів. Водночас, загалом з країн ЄС – майже один мільярд сімсот мільйонів. Виходячи з цих цифр, ми вже зараз можемо казати, що більша частина українців вже не працює в Росії. І саме тому, до речі, йдуть ці постійні інформаційні атаки, мовляв: «поїхали українці унітази мити…» і таке інше. Це хвороблива реакція. Як-то кажуть: коли не можу вхопити, дай хоч попаплюжу.
Чому українцям не цікаво їхати в Росію? По-перше, звичайний розрахунок – в умовній Польщі можеш заробити набагато більше. Згідно з даними російського Держстату (хоча їхнім даним і не довіряю), середня заробітна плата по країні зараз складає п’ятсот п’ятдесят євро. Тоді, як середня заробітна плата в Польщі – тисяча сто євро. Другий момент – їхати в країну, де не поважають права навіть своїх громадян (хто тоді буде поважати права трудових мігрантів) – це добровільно готуватися до того, що тебе «кинуть», можуть підставити, звинуватити в чому завгодно… Загалом, моє бачення таке: пройде декілька років, не важливо п’ять-десять, і українці будуть їздити працювати саме в країни Європейського Союзу. На мій погляд, це корисно навіть для нашої держави.
Джерело: УНІАН