Від неділі набрав сили німецький закон про спрощення міграції кваліфікованих працівників. Нові норми розширюють можливості працевлаштування осіб з країн, які не входять до Європейського Союзу. Тим часом, польські експерти почали розуміти, що це не призведе до катастрофічного від’їзду присутніх в Польщі працівників з України. Ухвалена в Німеччині 7 червня 2019 року норма про міграцію висококваліфікованих працівників набирає сили 1 березня 2020 року. В поясненні до закону йдеться, що до висококваліфікованих працівників належать особи з-за меж ЄС, котрі мають дипломи вищих навчальних закладів або документи, що підтверджують їх професійну освіту. З цим пунктом у працівників з України все гаразд, адже українці високоосвічена нація. Але далі не все так гладко.
Законодавча норма вимагає від потенційних працівників знання німецької мови, а особи старші за 45 років мають підтвердити факт, що приїхавши в Німеччину будуть заробляти щонайменше 3685 євро на місяць або, що мають пенсію на відповідному рівні. Висококваліфіковані працівники в пошуку праці будуть отримувати дозвіл на проживання на 6 місяців, а працівники з постійною роботою зможуть отримати дозвіл на проживання на 4 роки. Федеральна агенція праці (BdA) надаватиме дозвіл на працевлаштування іноземця з-за меж ЄС, якщо пропонована йому робота відповідає його кваліфікації і буде виконуватися на умовах не гірших від тих, на яких працевлаштовують на подібних посадах громадян Німеччини. Випускники вищих шкіл зможуть також працювати у спеціальностях, які дотичні профілю їхньої освіти й не вимагають додаткових кваліфікацій.
У випадку зі спеціалістами ІТ окремо зазначено, що якщо вони володіють «яскравими практичними фаховими навичками», можуть вільно працювати в Німеччині без документального підтвердження своїх кваліфікацій. Водночас відмовилися від обов’язкової досі вимоги тесту ринку праці, тобто перевірки агенцією BdA, чи на запропоновану посаду бува не претендує громадянин Німеччини чи іншої країни Європейського Союзу. Новий закон також скоротив з п’яти до чотирьох років термін, після якого висококваліфікований працівник з-за меж ЄС отримає можливість претендувати на сталий побут в Німеччині. При цьому навіть голова федерального управління у справах міграції та біженців (Bams) Ганс-Екхард Зоммер висловив переконання, що закон істотно не збільшить кількості іноземців, готових заповнити вільні місця праці в Німеччині.
За його словами, головною причиною того, що досі в Німеччині багато вільних робочих місць для висококваліфікованих фахівців полягає в незнанні мови. Відтак, на переконання чиновника не варто покладати на новий закон надто великих очікувань, оскільки мовне питання він не знімає. Водночас, зміни могли б викликати більші інвестиції економіки в мовні курси. На думку речника Randstad Polska Матеуша Жидка «пропозиція німецького ринку праці то лише вузька щілина до нього для працівників з України, котрі на даний момент працюють у Польщі». На даному етапі він не передбачає великої кількості виїздів українських працівників до Німеччини, особливо з тих сфер, в яких вони здебільшого працевлаштовані в Польщі. Тож зміни не мали б вплинути на ці галузі.
Своєю чергою управлінець з Work Service Івона Шмітковська звернула увагу на те, що попри сплеск зацікавлення українськими працівниками німецьким ринком праці, законодавчі вимоги значно обмежили потенціальний відплив працівників з польського ринку. З останніх досліджень компанії виникає, що на сьогодні відсоток українських працівників котрі хотіли б поїхати в Німеччину знизився до 29, тоді як у 2018 було їх аж 59 відсотків. Дізнавшись більше про вимоги, котрі ставить Німеччина, українці внесли корективи у свої плани. Головною перепоною залишається мовний бар’єр, а також значні кошти на отримання дозволу на працю.
За підрахунками експертів цієї фірми, понад 75 відсотків українців, які зараз працюють у Польщі, не знають на достатньому рівні німецької мови. Але все тече, все змінюється, а відтак опитані польські експерти не виключають того, що з часом потреба в робочих руках може переконати німецьких законотворців у лібералізації приписів, однак це поки гіпотеза, й поки не зрозуміло якої часової перспективи. У самій Польщі українці ж почуваються не так вже й погано. За даними опитування від Work Service 63 відсотки опитаних українських працівників попри певні труднощі з працевлаштуванням та проживанням(певно йдеться про бюрократичні процедури) почуваються задоволеними з роботи в Польщі, а 17 відсотків висловило бажання залишитися в цій країні на завжди.
Водночас, іще одна група експертів ринку, не відкидають можливість того, що певна частина українських заробітчан уже незабаром взагалі припинить їздити на заробітки в інші країни. Але для цього економіка України має досягти відповідного рівня, аби задовольнити їхні фінансові вимоги. І хоча статисти твердять про постійне збільшення зарплат в Україні та зміцненні гривні, Україні знадобиться 20 років аби досягти сучасного економічного рівня Польщі. Тут варто відзначити, що рівня цього Польщі вдалося досягти не без участі українців. Згідно з дослідженням польського національного банку вклад працівників України в збільшення ВВП Польщі протягом 2014-2018 років становив 11 відсотків.
Джерело: Наша Польща