Безвіз відкрив українцям нові можливості, в тому числі для заробітку. Мешканці Харківської області все частіше їдуть до Польщі, Чехії, Німеччини працювати – на час або назавжди. «ХН» дізнавалася, чим загрожує Харкову зростання трудової міграції.
У польському візовому центрі Харкова – аншлаг. Робочу візу тут обіцяють видати не раніше, ніж через місяць-півтора. Квітень і початок травня в агентствах з працевлаштування за кордоном називають спекотним часом – саме пізньою весною харків’яни найчастіше їдуть на роботу за кордон. З кожним роком таких стає все більше. Їдуть найчастіше в Польщу – як правило, неофіційно працювати на будівництвах і в сільському господарстві, заробити гроші і повернутися. Але все більше таких, хто мріє влаштуватися на добре оплачувану роботу і отримати громадянство в країнах ЄС.
За швидким заробітком
Порахувати точну кількість українців, які працюють за кордоном, неможливо. За різними даними, за кордоном працює від 5 до 7 мільйонів співвітчизників. Також невідомо, скільки з них жителів Харківської області. Судячи з опитування компанії «Рейтинг», область не входить в число регіонів, в яких живе багато «заробітчан», проте такі є. Обчислити їх з потоку звичайних туристів важко, оскільки більшість таких шукачів закордонного працевлаштування виїжджають за звичайним закордонним паспортом і ненадовго.
Раніше Меккою сезонного заробітку в Харківській області була Москва, але після того, як санкції дещо підірвали цінність російського рубля, а війна на Донбасі – бажання харків’ян їхати в Росію, таким місцем стала Польща. У сусідню країну жителів Харкова привертає близькість розташування, схожість мови і менталітету і високі зарплати: якщо зараз мінімалка в Україні становить 110 євро, в Польщі – 465 євро.
Саме за швидким заробітком поїхав до Варшави більше двох років тому харків’янин Андрій Чубінец, інженер за освітою, який як раз втратив роботу в комерційній організації. Але в Польщу він потрапив окружним шляхом – через Швецію.
– Знайомий запропонував поїхати на місяць на північ Швеції для збору ягід. У моїх друзів в цей час якраз теж не було роботи, тому ми поїхали разом, – розповів Андрій «ХН». – Працювали, звісно, неофіційно, в Швеції ягоди взагалі можна збирати де завгодно.
Багато за два місяці роботи на шведських болотах заробити не вдалося – харків’янин просто повернув свої вкладення (500 євро) і подивився північну природу. Але у Андрія і його друзів ще залишалася відкрита віза і, щоб добро не пропадало, вони вирішили податися до Варшави – на цей раз для того, щоб заробити по-справжньому. Тут знайомих вже не було, довелося шукати роботу самостійно.
– Ми зняли квартиру і почали переглядати оголошення на OLX – так, там теж є такий сайт. Звичайно, були варіанти, що нас «кинуть», але вони завжди є навіть в Україні, якщо працевлаштовувати нелегально. Дивились на зустрічі на тих, хто пропонував роботу. Наприклад, якщо людина обіцяє тобі золоті гори, а у нього самого допотопний кнопковий телефон, відразу зрозуміло, що тут справа нечиста.
Андрій зміг влаштуватися різноробочим на будівництво і пропрацював там з перервами на візити додому 20 місяців. З обманом з боку роботодавця не стикався, однак про випадки таких чув чимало.
– Найчастіше обманюють самі українці, які в Варшаві вже облаштувалися, – згадує харків’янин. – Діють вони за типом наших псевдоагентства нерухомості: беруть гроші і замість цього дають номер телефону, за яким ніхто не відповідає.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник підтверджує: більшість українців працюють в Польщі неофіційно.
– Українці, які працюють за кордоном, копіюють модель поведінки, властиву їм в Україні. Навіть глава Держслужби з питань праці Роман Чернега каже, що приблизно кожен другий в Україні працює нелегально, тому очікувати, що українці будуть якось по-іншому працювати за кордоном, важко. Глава Держінспекції праці Польщі Вєслав Лищек називав цифру – 800 тисяч нелегальних українців, які працюють в Польщі. Тобто це приблизно 70% тих, хто виїхав в країну на заробітки, – розповів «ХН» Василь Воскобойник.
Найчастіше нелегальні робочі виїжджають на короткий час. За даними дослідження групи «Рейтинг», проведеному в кінці минулого року, тільки 3% українських «заробітчан», як офіційних так і неофіційних, їдуть до Польщі більше, ніж на рік. Основна маса – 49% – їде працювати на термін від одного до трьох місяців, ще чверть залишається в Польщі від трьох до шести місяців.
Повернувся до Харкова і Андрій Чубінец. Йому вдалося в Польщі заробити деяку суму грошей, щоб пройти навчання на IT-курсах і знайти роботу в Харкові. Про те, щоб знову поїхати в Польщу на заробітки або переїхати туди жити, він не думає. Каже – без освіти і знання мови українця в Польщі чекає тільки низькокваліфікована важка робота.
Правила змінюються
З кожним роком українців, які працюють в Польщі офіційно, буде більше, – кажуть у Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Василь Воскобойник наводить приклад:
– В кінці третього кварталу 2016 року в фонд соцстрахування в Польщі платили відрахування 172 тисячі українців, в кінці третього кварталу 2017 року таких було 308 тисяч. Зростання за один рік склало 78%. Польща зацікавлена в тому, щоб українці працювали легально.
У Харкові працює більше десятка компаній, які пропонують допомогу в офіційному працевлаштуванні в Польщі і оформленні документів. Співробітники компаній відзначають: з одного боку, офіційно працевлаштуватися стало простіше, оскільки поляки самі зацікавлені в притоці робочої сили, з іншого – там стали суворіше стежити за дотриманням всіх правил.
У 2018 році Польща посилила умови для компаній, які планують наймати на роботу іноземців, і для іноземців, які хотіли б працювати на території країни. Раніше для того, щоб отримати роботу в Польщі, досить було заяви-доручення польських роботодавців – над ними не було ніякого контролю, що створювало можливість для афер. Польські компанії почали продавати подібні дозволи українським та іншим «заробітчанам», щоб ті могли хоч якось легалізувати свою присутність на території країни. При цьому працівник фактично жодного дня не співпрацював з тією компанією, яка за нього поручилася. З січня правила змінилися. Безкоштовна порука змінилася платним дозволом на сезонну роботу. За працевлаштування іноземця роботодавцеві потрібно заплатити 30 злотих (близько 240 грн).
– Робоча віза робиться по вакансіях, ми робимо запрошення від однієї фірми – роботу потім можна вже буде поміняти, – розповіла «ХН» співробітниця однієї з компаній з працевлаштування в Польщі Наталія. – Потім з цим запрошенням робиться віза, і протягом 7 днів ви повинні виїхати, щоб вас зафіксували в Польщі, інакше все це анулюється. Це зробили через те, що, буває, люди зробили візу, а потім передумали їхати або їдуть через місяць.
За оформлення документів компанії зазвичай беруть 2500-3000 гривень з здобувача. Харків’яни, які попрацювали в Польщі, радять дуже уважно читати договір – поляки люблять вказувати зарплату в «брутто» – сума, видана на руки після вирахування податків, буде відрізнятися, і цей момент важливо уточнити.
Ще «на березі» варто перевірити і саме кадрове агентство, яке пропонує роботу в Польщі. Вся діяльність з працевлаштування за кордон в Україні підлягає обов’язковому ліцензуванню – агентству необхідно отримати ліцензію Міністерства соціальної політики України. Інформацію про наявність ліцензії у сумлінного агентства можна легко знайти на сайті, в оголошенні про вакансію або на сайті міністерства. Якщо представник агентства запевняє, що сам оформить для вас візу – це напевно шахрай. Робітникам, як і будь-яким іншим людям, візи видаються тільки особисто.
Їдуть всерйоз і надовго
Багато харків’ян шукають офіційну роботу самостійно, і навіть отримують для цього нові спеціальності. Так вчинив і колишній оператор одного з телевізійних каналів міста Борис Б. (прізвище наш герой просив не називати, оскільки останнім часом багато харків’ян пишуть йому в соцмережі з проханням допомогти працевлаштуватися в Польщі). Півтора роки тому він вирішив вивчитися на водія вантажівки.
– Зараз роботодавці не хочуть і не можуть платити нормальну зарплату – навіть на «довоєнному» рівні. В результаті я, оператор з 18-річним стажем, виявився з зарплатою в 175 доларів, – розповів Борис «ХН». – Я трохи вивчив ринок праці в Польщі та зрозумів, що саме ця професія водія вантажівки зараз користується великим попитом. Польща є лідером вантажоперевезень в Євросоюзі, вакансій – море. Водії-поляки, як щасливі власники европаспорта, не дурні працювати на батьківщині, якщо в сусідній Німеччині зарплата в 2-3 рази більше. Ось і чекають наших водіїв польські пани з розпростертими обіймами.
Роботу в Польщі Борис знайшов ще коли навчався на курсах водіїв. Телефон компанії-роботодавця дізнався у однокурсника, подзвонив – і виявилося, у фірмі, крім начальника-поляка, працюють тільки українці. Так і став колишній харківський телеоператор возити вантажі між Польщею, Францією і Німеччиною. За розповідями Бориса, водіїв «з наших» в Євросоюзі дуже багато. Майже на кожній стоянці вони підходять поговорити, побачивши прапор в кабіні Бориса. Дохід кваліфікованих заробітчан – куди більше, ніж українців-різноробочих. Початківець водій вантажівки з причепом заробляє близько 1300 євро на місяць, з 2-річним досвідом – від 2 тисяч. Багато з цих гастарбайтерів вже думають про те, щоб отримати постійний дозвіл на роботу в Польщі, а там – і вид на проживання. Борис – не виняток.
Є ще одна категорія харків’ян, які шукають роботу за кордоном, це – ті, хто мріє дати своїм дітям європейську освіту. Одна з них – викладачка англійської та німецької мов Наталя Грабар. Цього року їй вдалося влаштувати дочку в 9 клас ліцею в чеському Брно – з його атестатом дівчинка зможе вступити в будь-який університет Євросоюзу. Самою Наталі довелося радикально змінити професію – завдяки знанню німецької мови їй вдалося отримати місце диспетчера в авіакомпанії Lufthansa. Разом з чоловіком вони продали все майно в Харкові і зняли квартиру в Брно. Тепер всій сім’ї належить вивчити чеську.
Але такі історії працевлаштування – поки рідкість. Згідно з даними опитування групи «Рейтинг», яке соціологічна компанія провела в лютому цього року, більшість тих, хто виїжджає на роботу за кордон, зайняті в сфері будівництва – таких 34%. На працівників сільського господарства припадає 32%, 16% зайняті в сфері послуг і тільки 18% знаходять роботу в інших сферах.
Харків втрачає робочих
Високий попит на кваліфікованих робітників у Польщі та інших країнах Євросоюзу вніс корективи в ринок праці Харківської області. Заступник директора регіонального Центру зайнятості Анатолій Толстих скаржиться – з кожним роком все складніше закривати деякі вакансії. Особливо це стосується представників робітничих професій – токарів, фрезерувальників, електрогазозварювальників, а також будівельників.
– Люди їдуть на роботу за кордон, тому що там зарплата вище. Роботодавці Харкова страждають від цього. Звичайно, ми орієнтуємо роботодавця, але вони і самі розуміють, що треба зарплати підвищувати, і на деяких підприємствах все-таки підвищують. Зараз на багатьох заводах ставка робітника починається від 8 тисяч гривень – звичайно, якщо у нього є досвід. Але це, зрозуміло, менше, ніж в Польщі, – заявив «ХН» Анатолій Толстих.
Незважаючи на те, що робочих рук в Харкові не вистачає, в Центрі зайнятості вирішили не перешкоджати, а, навпаки, допомогти харків’янам знайти роботу за кордоном. Харків бере участь у спільній українсько-ізраїльської програмі працевлаштування. Угода на рівні урядів була підписана в 2017 році, а цього літа перша група малярів, штукатурів, плиточників, опалубщиків та інших фахівців-будівельників відправиться на роботу в Ізраїль.
– Це перший наш досвід, – каже Анатолій Толстих. – Раніше працювали схожі спільні програми з Росією, але зараз цю співпрацю припинено. Що стосується Ізраїлю – там 100% -а гарантія соціального захисту, всі податки, гарантії.
На думку чиновника Центру зайнятості, з одного боку – погано, що українські фахівці їдуть працювати в Ізраїль, з іншого – контракт укладається на два роки, тому є надія, що вони привезуть з собою зароблені гроші і витратять їх в Україні.
Трудову міграцію не зупинити
Днями прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив на своїй сторінці в Facebook, що має намір боротися з відтоком робочих рук з України. Для цього він має намір переорієнтувати ПТУ на підготовку тих фахівців, яких не вистачає в Україні, і ввести регіональне замовлення кадрів.
Але президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування вважає, що трудова міграція зараз – загальноєвропейський тренд, і тільки лише заборонними методами її не вдасться зупинити.
– Українцям цікава Польща, а полякам цікава Німеччина, де мінімальна зарплата – 1500 тисяч євро. Більшість українців не поїдуть працювати за кордон, якщо різниця в зарплатах в Україні і, наприклад, в Польщі, буде 200 євро і менше, – вважає Василь Воскобойник. – Але все одно буде якась кількість людей, яких не влаштує та зарплата, яка є у нас.
У такій тенденції, на думку експерта, немає нічого поганого – адже більшість трудових мігрантів рано чи пізно повертаються на батьківщину, вкладаючи зароблене на чужині в економіку своїх країн.
Про підвищення заробітних плат, які можуть зупинити трудову міграцію, говорив і віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко.
– Якщо в середньому зарплата підніметься до 16 тисяч гривень, то це дасть можливість утримувати людей в Україні, – заявляв член Кабміну.
Однак поки до цієї цифри українським найманим працівникам дуже далеко. За даними Укрстату, середня зарплата по країні за лютий 2018 року склала 7828 гривень, жителі Харківської області заробляють і того менше – 6781 гривень. При цьому зарплату ще не так і просто знайти – 10% працездатних українців безробітні, і це – тільки за офіційними даними звіту «Соціально-економічне становище України за січень-лютий 2018 року» Державної служби статистики України. Тому найближчим часом сподіватися на те, що трудова міграція піде на спад, не варто.
Джерело: Kharkiv Today