Якщо ввести в пошуковику словосполучення «Освіта за кордоном», той самий Google видасть сотні результатів: компанії, які допомагають українським студентам вступити до іноземного вишу, статті з порадами, блоги тих, хто вже вчиться за межами України. І на ці пропозиції завжди є попит: щороку українські студенти їдуть вчитися до інших країн. На це їх спонукають недоліки тутешньої системи освіти, тамтешні перспективи або ж два чинники одразу.
Точної статистики, скільки українців навчаються за кордоном, немає. За даними аналітичного центру CEDOS , станом на 2017 рік студентами в інших країнах були понад 77 тисяч українців. Найчастіше вчитися вирушають до Польщі, Росії, Німеччини, Канади, Чехії, Італії, США, Іспанії, Австрії, Франції, Словаччини. Саме ці країни зібрали разом понад 90% усіх українців, що вчаться за кордоном. І кількість тих, хто їде вчитися до інших країн, постійно зростає: закордонні виші голодні на іноземних студентів. Тож пропонують їм, у тому числі й українцям, безкоштовне навчання або ж стипендії, стажування та постійний розвиток. А ще – те, що головне в молодості: нова атмосфера, знайомства, подорожі.
Але допоки українська молодь їде вчитися до інших держав, вітчизняні виші в буквальному сенсі втрачають своїх клієнтів. На різних спеціальностях – недобір, і університети навіть не покривають обсяг держзамовлення. За прикладами далеко ходити не треба: у Львівському національному університеті імені Івана Франка є фізичний факультет Вступити на вчителів фізики мали змогу 100 людей, вчитися на бюджетній формі навчання – десятеро. Натомість оригінали документів сюди подали лише 3 (троє!!!) студентів. І таких випадків не лише у Львові, а й по всій Україні чимало. На спеціальність «Прикладна фізика» не зібрав держзамовлення й Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Ліцензійний обсяг тут – 20, бюджетних місць – 13, а свої оригінали документів залишили лише дванадцятеро.
Джерело: ZAXID.net