Нова міграційна політика України має трансформуватися з реактивної на проактивну і зосередитися не на реагуванні на виклики, а на стратегічному управлінні людським капіталом.
На цьому під час презентації в Укрінформі результатів дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року» наголосив Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя ім.М.Птухи НАНУ.
«Головним висновком проведеного нами дослідження є усвідомлення необхідності глибокої переорієнтації міграційної політики України – від реагування на виклики до стратегічного управління людським капіталом. Політика має зосередитися на створенні умов для повернення вимушених мігрантів, їх реінтеграції та збереження зв’язків із тими, хто перебуває за кордоном. Стратегія має враховувати демографічні прогнози, конкурентність на глобальному ринку праці та потребу в імплементації європейських стандартів», – сказав Позняк.
Під час обговорення результатів дослідження науковець зосередив увагу на тому, що у фундаменті нової державної міграційної стратегії має бути покладено передусім програми, які б сприяли поверненню з-за кордону і реінтеграції переселенців як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.
«Безумовно, важливо удосконалити процедури визнання освіти та кваліфікації, здобутих за кордоном, у тому числі неформальної кваліфікації. Посилити співпрацю зі сприянням добровільному поверненню громадян із міжнародними організаціями та країнами, що надали їм тимчасовий захист», – додав Позняк.
Його виступ підтримав і президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Він наголосив, що сучасна міграційна політика не має лише реагувати на наслідки демографічної кризи.
«Кадровий голод загрожує економічному розвитку нашої країни. Частина дискусії вже сьогодні стосується залучення працівників з інших країн, і ми відкриті до цієї теми. Проте наша позиція чітка. Перший пріоритет – це повернення українців, створення умов для реалізації потенціалу тих, хто зараз знаходиться в країні, включаючи молодь, ветеранів, людей з інвалідністю, громадян старшого віку», – сказав Воскобойник.
На його переконання, серед першочергових дій держави мають бути розширення доступу до кваліфікації та перекваліфікаційної освіти, створення умов для гідної зайнятості всередині країни, реформування соціальної інфраструктури, зокрема дитячої, підтримка батьків і батьківства як такого.
Своєю чергою, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), професор Світлана Калініна зазначила, що у стратегічній перспективі міграційна політика має орієнтуватися на захист національних економічних інтересів. А для задоволення трудоресурсних потреб преференції повинні надаватися кваліфікованій імміграції відповідно до визначених пріоритетних сфер залучення іноземної робочої сили.
На думку ж голови громадської організації «Центр досліджень політичних цінностей» Олеся Донія, нова міграційна стратегія України повинна врахувати сучасні тенденції у міграційному русі, зокрема, можливість надання множинного громадянства.
«Вже для багатьох стає очевидним факт: переважна більшість повоєнної еміграції не повернеться на постійне проживання до України. В цій ситуації для України актуальнішим є створення умов для добробуту в Україні для убезпечення від іще більшого потоку емігрантів, та прийняття законодавства щодо множинного громадянства. Адже можна передбачити масове набуття громадянства країн перебування мільйонами українських емігрантів», – наголосив Доній.
Він зауважив, що право на множинне громадянство дозволить зменшити розрив емігрантів з батьківщиною та сприятиме утворенню чисельної групи «маятникової» міграції, тобто осіб, які фактично матимуть дві домівки.
«Важливо, що одна з цих домівок (ймовірно і з роботою, що важливо для економіки) буде і в Україні. Інакше розрив мільйонів українців з батьківщиною лише збільшиться», – сказав експерт.