Національний банк України знайшов винних у черговому рості курсу долара та девальвації гривні. Мовляв, у зростанні споживчих цін та відсутності розвитку української економіки винні …заробітчани. Бо, мовляв, ці невдячні українці не хочуть за копійчані зарплати працювати у сільському господарстві, у транспортній, промисловій та будівельній галузях, натомість масово виїжджають закордон за «довгим» доларом чи євро.
Чи справді це так? Який стосунок заробітчани мають до реального занепаду української економіки? Про це кореспондент «Вголосу запитував у директора програми «Економіка» Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, екс-міністра економіки України Володимира Ланового, голови Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника та голови Комітету економістів України Андрія Новака.
НБУ в своєму звіті заявив, що заробітчани шкодять розвитку української економіки. Що ви про це думаєте?
Анатолій Амелін: Інакше, ніж дурістю, я цей звіт працівників Національного банку України не можу назвати. Є кілька ключових факторів, які впливають на розвиток економіки. Це – державні витрати, інвестиції, рівень споживання та перевищення експорту над імпортом.
Проблемою для розвитку нашої економіки є не заробітчани, а політика Національного банку України, яка не спрямована на економічне зростання в Україні. Адже на кінець цього року очікується, що заробітчани перерахують в Україну 11 мільярдів доларів. Натомість закордонних інвестицій в економіку України минулого року прийшло лише 2 мільярди доларів. І цього року не очікується зростання цих показників. Заробітчани є основними інвесторами України. Якщо не було б доходів від тих українців, які працюють закордоном, – у нас була б значно серйозніша девальвація гривні та інфляція. Тому наші заробітчани не створюють проблем для росту української економіки, а навпаки – допомагають їй розвиватися.
Володимир Лановий: Це помилкові висновки через неправильно зроблений аналіз та оцінки. З підходом Нацбанку до економіки, можна взагалі сказати, що валюти нам не потрібно.
Саме заробітчани гарантують додатковий прихід валюти, що зберігає сталість курсу гривні. А це є гарантом стабільності цін всередині України. Таким чином, гривня є більш купівельно спроможною, вона активніше обмінюється на валюту, що призводить до сталості цін на внутрішньому ринку. Додатковий приплив валюти – це збільшення обсягів імпортних товарів, а відповідно більша конкуренція між внутрішнім та зовнішнім виробником, що вигідно кінцевому споживачу.
Василь Воскобойник: Українські трудові мігранти щороку перераховують додому досить великі кошти. У 2017 році, за даними Європейського банку реконструкції та розвитку, загальна сума грошей, яку передали українці додому, склала майже 10 млрд доларів США. Ці гроші потрапляють в українську банківську систему та підтримують стабільність національної валюти – гривні. Щодо гальмування трудовими мігрантами економічного розвитку України, то давайте для прикладу подивимось на країни Балтії, де за останні 20 років чи не 30% населення виїхало працювати за кордон. При цьому економічний розвиток цих країн досяг такого рівня, що українці із задоволенням їдуть в ці країни працювати. На мій погляд, недоречно звинувачувати простих людей в тому, що вони є чинником, який гальмує розвиток економіки.
Андрій Новак: Останній звіт НБУ, в якому йдеться про те, що українські заробітчани є причиною інфляції – не витримує жодної критики. Це свідчить про повну професійну непридатність, як мінімум тих, хто писав його. Владі навпаки вигідно, щоб українці їхали закордон і поверталися сюди. Бо заробітчани привозять в Україну валюту і таким чином в Україні формується позитивний валютний баланс і стабільний курс гривні. Завдяки заробітчанам в Україні поки не настільки високий рівень інфляції. Подібні заяви НБУ – це або намагання перекласти власну непрофесійність на тих, хто хоч якось намагається підтримувати українську економіку і не сидить, склавши руки в Україні.
Але мова йде про те, що тут є робота, але українці, мовляв, не хочуть працювати..
Андрій Новак:
Ви тільки вдумайтесь: Національний банк звинувачує українців у тому, що вони не хочуть йти працювати за копійчані зарплати (а це: 3700-5000 грн), а їдуть шукати кращого життя закордоном і від цього страждає економіка. Це просто найвища форма цинізму від тих, у кого зарплати сягають мільйонів.
При подібних оцінках потрібно шукати причини того, чому ці люди їдуть. В Україні постійно відбувається девальвація гривні, а це призводить до збідніння населення. У нас найнижчі у Європі зарплати, пенсії, але при тому достатньо високі ціни на продукти харчування, тарифи. І це все змушує українців виїжджати, щоб просто мати можливість утримувати свої родини.
Василь Воскобойник:
Згідно даних Міжнародної організації праці, в Україні 10% працездатного населення є безробітними, а це майже 1,7 млн людей. Але проблема ще і у тому, що в нас ніхто не знає – скільки взагалі громадян живе в нашій країні і який відсоток з них їздить працювати за кордон. Важко сказати, наскільки страждає сільське господарство України від відтоку робочої сили, бо саме ця галузь економіки останні роки динамічно зростає. І звичайно, чинник зарплати дуже важливий, бо на тих самих спеціальностях за кордоном українці можуть заробити у 2-3 рази більше.
Депутати від «Народного фронту» пропонують створити міністерство міграції та сповільнити виїзд українців закордон – мовляв, хай працюють на українських підприємців. Що думаєте?
Андрій Новак: Те, що пропонує «Народний фронт» заледве межує із здоровим глуздом. Для того, щоб взагалі щось заявляти, ця політична сила повинна пригадати, як вони керували урядом два роки. Завдяки кому українська гривня у декілька разів девальвувала, чому ціни на енергоресурси зросли у п’ять-сім разів. Саме їхні недолугі економічні реформи стали приводом до масової хвилі трудової міграції.
Володимир Лановий:
Одразу скажу: влада нічого не збирається робити, щоб українці в України жили гідно. Тут не має бути ілюзій. Вони просто займаються політичним популізмом. От є зараз така думка, що явище заробітчанства негативне, бо розбиваються сім’ї, діти ростуть без батьків. І політичні сили на цьому гратимуть напередодні виборів. Цей сценарій принаймні нічим не загрожує українцям.
Але є ще один варіант: влада може на адміністративному рівні заборонити українцям виїжджати за кордон. Це дурість та економічне невігластво. Свобода руху конче потрібна. У людей має бути можливість вільно працювати будь-де. Знаєте, мені це нагадує сталінські часи, коли у СРСР арештовували батьків та від дітей вимагали негайного повернення з-за кордону. Такі методи нічого не дадуть. А тому: або економічне зростання, або заборони – інших методів втримати українців вдома немає.
Є ідея, щоб гроші заробітчан оподатковувати в Україні. Що думаєте?
Анатолій Амелін: Я категорично проти цього. Бо як тільки наші чиновники таке запровадять – кошти перестануть надходити офіційно через перекази, їх просто ввозитимуть у готівці. І відповідно через це зростатиме тіньова економіка. Будь-яке обмеження, яке вводиться необдумано, не врахувавши наслідків, призводить до того, що його намагатимуться обійти. Українців навпаки потрібно стимулювати, щоб сюди приходило якомога більше коштів.
Андрій Новак: Заробітчани заробляють гроші за межами України і туди наші чиновники не дотягнуться. Україна не може оподаткувати те, що відбувається за межами її економічної території.
Сезонні українські заробітчани, які здебільшого зайняті у сільському господарстві, офіційно не працевлаштовуються, отримуючи заробітну плату в конвертах. Їх неможливо змусити за щось платити. Якщо ж українець працює закордоном офіційно, то він уже платить податки в країні свого проживання. Можуть оподаткувати хіба офіційні перекази. Але мені видається, що якщо влада на таке піде – їх просто «зметуть».
Що тоді потрібно зробити владі, щоб українці залишалися в Україні?
Анатолій Амелін:
Потрібно створити єдині правила гри для всіх. Має бути ефективна система правосуддя і відсутність корупції. За таких умов в Україну почнуть інвестувати з-за кордону. І відповідно після цього будуть створені робочі місця з гідною оплатою праці. Тоді нашим співгромадянам не буде сенсу виїжджати із країни, в якій зарплати такі ж, як у сусідніх європейських державах.
Володимир Лановий:
Щоб українці не їхали закордон, потрібно в Україні розвивати політичні та економічні свободи. Влада не сприяє створенню передумов, щоб сюди прийшли інвестори та самі українці почали займатись підприємництвом. Уряд нічого для цього не робить. Вони тільки підтримують старі олігархізовані галузі та державні монополії, виділяючи їм кошти та субвенції з державного бюджету.
Василь Воскобойник: Українцям ніхто не заважає працювати вдома. Проблема в іншому – ті зарплати, які пропонуються на ринку роботи, не влаштовують більшість людей, бо не дають їм можливості повноцінно жити та утримувати свої сім’ї. Влада не може забезпечити такий самий рівень зарплат для своїх громадян, як і в Польщі. Українські можновладці можуть багато зробити: подолати корупцію в країні, захищати право власності, створити привабливий інвестиційний клімат для малого та середнього бізнесу. І тоді трудові мігранти будуть зароблені гроші вкладати у відкриття маленьких підприємств на Батьківщині.
От у сусідній Польщі місцева влада багато зробила і продовжує робити для того, аби поляки не просто вертались додому, але і мали можливість відкривати свої підприємства та займатися бізнесом. Наприклад, зараз там відчувається брак моряків, бо багато хто не хоче вже ходити у море навіть за хорошу платню, тому що скористалися програмою пільгового кредитування і відкрили свої підприємства.
Джерело: Вголос