Українці-заробітчани переказують до України приблизно 13 млрд дол. — 10% від ВВП країни, але втрати України від трудової міграції і близько не покриваються цими переказами.
“Як правило, людський капітал країни в десять разів більший за його ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Я прогнозую на 2019 р. ВВП на душу населення за ПКС в Україні приблизно 8000 дол. Отже, хоч як цинічно це виглядає, середня ціна одного українця приблизно 80 тис. дол. Для порівняння, середня ціна одного американця приблизно становить 700 тис. дол. Важливо, що середня вартість людського капіталу молодих українців (з 15 до 24 років) приблизно вдвічі вища — 160 тис. дол., а у людей перед виходом на пенсію (з 55 до 59 років) — удвічі менша, 40 тис. дол. Неважко порахувати капітальні втрати України тільки від еміграції одного мільйона молодих людей до Польщі, — це 160 млрд дол., це два ВВП України 2016 р. Один працюючий українець створює в Україні за рік приблизно 8000 дол. ВВП. Якщо він іммігрує, то втрати України будуть відповідно 8000 дол. За рік зараз іммігрують приблизно 300 тис. українців, тоді поточні втрати ВВП за рік — 2,4 млрд дол., або більше 2% ВВП країни. При цьому вигода Польщі — 320 млрд дол., тому що людський капітал там у два рази дорожчий, ніж в Україні”, – вважає Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу.
“Мені можуть заперечити, що мігранти перераховують собі на рахунок частину їхнього заробітку. Це дійсно так, але це — приватні кошти, вони не зараховуються до ВВП країни. Далі, кожний заробітчанин перераховує спочатку приблизно 2000 дол. на рік, але втрати від зменшення ВВП 8000 дол., тому чисті втрати 6000 дол. від міграції одного українця. Між іншим один український працівник створює, наприклад у Польщі, не 8000, а 26000 дол. ВВП. Якщо їх там зараз 1 млн, то вони щорічно створюють 5% ВВП Польщі приблизно на суму 26 млрд дол. Насправді працюючих українців там більше… і якщо до цієї цифри додати 320 млрд дол. людського капіталу, який Україна безоплатно подарувала Польщі, стає зрозумілою кричуща непрофесійність і слабкість української влади”, – переконаний економіст.
Українцям і особливо українській владі дуже корисно знати ціну людського капіталу, який ми втрачаємо від трудової міграції, і скільки виграють країни-реципієнти української робочої сили. Зараз це Польща, Росія, Угорщина, а з часом головним реципієнтом буде Німеччина.
Джерело: Дзеркало тижня