Уже рік на чолі Естонії стоїть коаліційний уряд із трьох політичних сил: ліволіберальна центристська партія, яка багато в чому спирається на російськомовну меншість, консервативна партія «Вітчизна» і національно-консервативна партія EKRE. Останній належить низка ініціатив, пов’язаних із обмеженням міграції в Естонію — зокрема, посилення умов щодо іноземних студентів. У середині літа тема міграції різко актуалізувалася: завершується відведений урядом термін для перебування іноземних працівників, у яких закінчується або закінчилася робоча віза. Із країнами, звідки переважно їдуть трудові мігранти (Україна, Росія і Білорусь), кордони ще закриті.
Позиція EKRE — поки що нікого не пускати — не знайшла підтримки у решти партій, тому 21 липня в Таллінн прилетів спецрейс із працівниками з Києва. Це тимчасове рішення: міграційна політика залишається полем зіткнення ліберальних і націоналістичних сил, і поки що не зрозуміло, хто врешті-решт переможе.
Фермери проти політиків
На початку літа питання дозволу на в’їзд до Естонії сезонним робітникам викликало бурхливе обговорення в політичних колах, на час затьмаривши навіть тему коронавірусу. Депутатів Рійгікогу (парламенту Естонії) відірвали від відпочинку, викликавши на екстрене засідання — фермери закликали пустити в країну іноземних робітників після скасування надзвичайного стану, інакше вони можуть втратити урожай полуниці, а корови могли залишитися без доїння.
Представники Консервативної партії EKRE, що входить до коаліційного уряду, не хотіли пускати іноземців, а тих, у кого закінчився термін дії робочої візи, пропонували відправити по домівках. Опозиція — партія реформ і соціал-демократи — скликала на початку липня позачергове засідання Рійгікогу. Вони пропонували залишити іноземних працівників у країні до кінця року, а не до 31 липня, як вирішив уряд навесні.
Оскільки тиск фермерів на політиків посилився, частина депутатів від центристської партії та «Вітчизни», які формують коаліційний уряд разом з EKRE, була готова підтримати пропозицію опозиції, щоб дати сільськогосподарському сектору хоча б тимчасове рішення.
Щоб не віддавати ініціативу опозиції, коаліційні партії перед позачерговою сесією Рійгікогу оголосили про те, що досягли домовленостей щодо частини іноземної робочої сили. Рішення звучить так: до 30 квітня 2022 року зарубіжні сезонні працівники зможуть працювати в Естонії до 180 днів протягом 365 днів поспіль (зараз короткострокову роботу можна зареєструвати на термін до 365 днів протягом 455 — денного періоду, сезонну роботу можна зареєструвати на термін до 270 днів протягом року).
Без вимоги перебувати в обов’язковому карантині в Естонію впускатимуть громадян країн, захворюваність на коронавірус в яких не перевищує показник 16 осіб на 100 тис. жителів. Інших чекає тестування на коронавірус і 14 днів перебування на карантині. Організація доставки в Естонію трудових мігрантів, їх тестування на COVID-19 і розміщення ляже на плечі роботодавця.
Сезонні працівники в Естонію вже прибувають. У вівторок, 21 липня, з Києва в Таллінн прилетів спеціальний авіарейс із 170 працівниками, замовлений сільськогосподарською торговою палатою Естонії.
Заходь по одному
Тим часом міністр внутрішніх справ Март Гельме (EKRE) 16 липня виніс на обговорення уряду поправки до закону “Про іноземців” та інших законів, що стосуються робочої та навчальної міграції. Партія EKRE вважає, що трудові мігранти готові працювати за менші гроші, а це негативно позначається на ринку праці, тому продовжує стояти на своєму і шукає підтримки в інших партій, щоб закріпити обмеження на в’їзд навіть незважаючи на те, що кордони знову відкриваються.
Гельме вже робив заяву з приводу робітників з України: «Приїжджі з України — не наші люди. Це економічні мігранти, які хочуть отримати в Естонії вигідніші умови і вищий, ніж в Україні, заробіток. Для Естонії ці люди — проблема, вони відбирають робочі місця у місцевих жителів. (…) Тим самим вони створюють тиск на місцеві заробітки в цілому».
Крім того, за словами Гельме, є домовленість про посилення порядку приїзду в Естонію іноземних студентів та їх перебування тут. Тепер вони не зможуть привозити з собою членів сім’ї, а після закінчення університету їм доведеться залишити країну. Але якщо вони знайдуть собі в Естонії роботу, то роботодавець матиме платити їм середню зарплату по Естонії.
Загалом консервативний підхід Естонії щодо іммігрантів не змінився, а нові рішення поки що не оформлені юридично. Естонські виші набирають іноземних абітурієнтів, але зарахування ще не відбулися, і сказати, скільки людей приїде на навчання в Естонію восени, ніхто не може.
Студент Нарвського коледжу Артур Пушков, який приїхав із Казахстану на навчання в Естонію в серпні 2019 року, зараз на канікулах підробляє, збираючи полуницю на одному з хуторів в Йигеваському повіті. За його словами, разом з ним працює 15 людей, які нещодавно прилетіли з України.
«Я не чув, щоб у них виникли складнощі з отриманням дозволів на роботу. Кажуть, що вони мали бути два тижні на карантині, але ніхто їх не тримав в ізоляції, одразу направили на роботу», — стверджує Пушков.
Сам він після приїзду на навчання без проблем отримав тимчасову посвідку на проживання. «Дистанційно вступив на відділення ІТ-технологій в Нарвському коледжі. Подав через сайт департаменту поліції та прикордонної охорони документи на отримання короткострокової посвідки на проживання. Анкету заповнив російською мовою. І через два місяці отримав її терміном на три роки. Все дуже зручно і швидко», — сказав Пушков.
Він ще не вирішив, де залишиться після навчання. «В Естонії мені дуже подобається. Тут все добре — люди, природа. Тут безпечно. Після навчання, можливо, залишуся в Естонії. Точно можу сказати, що додому повертатися не хочу», — сказав Пушков, додавши, що естонську мову він вивчив приблизно за шість місяців.
Іноземні працівники — економічна необхідність
«Ми, по суті, відновлюємо той порядок прибуття робочої сили з третіх країн, який діяв до кризи, доповнивши його деякими вимогами медичної безпеки», — заявив Гелір-Валдор Сеедер, глава «Вітчизни», однієї з урядових партій. Він також зазначив, що йдеться про двотижневий карантин для працівників із країн з високим рівнем захворюваності коронавірусом.
Депутат Рійгікогу від Центристської партії Тармо Тамм каже, що використання іноземної робочої сили стало нормою для багатьох держав, і Естонії тут варто підтримувати цей тренд. «Практично всі розвинені країни активно використовують цю можливість. Якщо ми хочемо залишатися конкурентоспроможними на світовому ринку, Естонія не повинна бути стороннім спостерігачем», — наголосив Тамм.
За його словами, політики пішли на поступки фермерам, щоб у розпал сезонних робіт урожай було зібрано, а худобу не треба було забивати. Із приводу іноземних студентів, центристська партія підтримала обмеження на приїзд їхніх родичів, крім дітей, якщо студент сам виховує дитину. Але після закінчення навчання іноземний студент має залишити Естонію.
За словами депутата Рійгікогу з опозиційної партії соціал-демократів Яануса Марранді, те, що виробляється за допомогою іноземної робочої сили, сприяє зростанню економіки країни і збільшує національне багатство Естонії. Передусім це сільське господарство, також транспортна галузь і будівництво.
«Не варто сподіватися, що безробітні з міст погодяться на роботу в селі. Еміграція з Естонії зростає, а економіка скорочується. Коло замкнулося. Тому тимчасове використання трудових мігрантів відповідає національним інтересам Естонії і узгоджується з довгостроковими цілями економічного зростання і підвищення добробуту людей», — вважає колишній міністр сільського господарства Марранді.
Його колега по Рійгікогу Лаурі Ляенеметс зазначив, що іноземні студенти самі оплачують навчання та проживання в Естонії. Більшість із них, до того ж, працює. Посилення умов для них погіршить ситуацію для місцевих вишів. «Обмеження на в’їзд до Естонії іноземним студентам та їхнім родичам знизить дохідну базу університетів, а фінансування вищої освіти естонською мовою опиниться під великим тиском», — вважає Ляенеметс
Нові правила в’їзду
На початку червня Рійгікогу ухвалив поправки до закону про іноземців, згідно з якими департамент поліції і прикордонної охорони отримав право оцінювати роботодавців або навчальні заклади, що запрошують жителів інших країн в Естонію.
Якщо поліція кваліфікує роботодавця або навчальний заклад як недобросовісних, то ця оцінка вплине на ухвалення рішення про допуск відповідного іноземця до Естонії. Це означає, що представнику іншої держави можуть відмовити у видачі посвідки на проживання або довгострокової візи, а вже наявна віза може бути анульована. Такі випадки вже бували: наприклад, два роки тому Міністерство освіти виявило навчальний заклад European College of Professional Studies and Research, який активно рекламував себе як виш, не маючи акредитації Міністерства.
Якби це сталося зараз, студенту, який вступив до такого коледжу, могли б відмовити у візі або анулювати наявну. До речі, тоді, коментуючи ситуацію, керівник відділу вищої освіти Міністерства освіти Маргус Хайдак зазначив, що переконатися в наявності акредитації у вишу має сам студент.
Керівник відділу політики громадянства та міграції Міністерства внутрішніх справ Рут Аннус повідомила, що оскільки це відносно недавнє рішення, сьогодні неможливо оцінити його вплив. «Із моменту набуття рішенням чинності минуло занадто мало часу. Кількість заявок на виконання сезонної роботи не збільшилася, якщо порівнювати між 27-м і 28-м тижнями. Із 29 червня до 3 липня було подано 110 заявок, а з 6 по 10 липня — 111 заявок».
Крім того, в Міністерстві внутрішніх справ розробили законопроект щодо впорядкування умов для навчальної міграції. Так, планують змінити порядок надання посвідки на проживання, граничну кількість робочих годин (16 годин на тиждень) і ставку заробітної плати студентів (не нижче середньої по країні, це 1419 євро до вирахування податків у 2019 році), що залишилися жити в Естонії. Серед іншого законопроект передбачає припинення надання довгострокових віз членам сім’ї студента або працівника-іноземця, а також надання посвідки на проживання подружжю іноземців в перші два роки.
За словами Аннус, поки що умови подачі заяви і видачі посвідки на проживання для навчання не змінилися. «Єдина зміна полягає в тому, що іноземні студенти повинні дотримуватися правил самоізоляції, якщо рівень зараження коронавірусом на 100 тис.жителів в країні, з якої вони приїжджають, вище 16.
Крім того, слід враховувати: якщо іноземний студент прибуває з третьої країни, яка закрита для поїздок, він повинен зробити тест на коронавірус і пройти двотижневий карантин».
Джерело: Hromadske