Чеські лікарні звернулись до свого уряду із проханням пришвидшити оформлення документів українським лікарям. Тамтешнім медзакладам не вистачає персоналу, зокрема молодшого. Тож вакантні місця займають спеціалісти з України. Тож від чого тікають українці і за яких умов готові повернутися?
До 2014 року існувало 2 основні шляхи трудової міграції – західний та східний. У період з 2002-го до 2017-го на ці обидва напрямки припадало приблизно по 3 мільйони трудових мігрантів. Після початку війни на сході кількість охочих шукати кращої долі за кордоном особливо не змінилася, хіба що тепер основним напрямком стала Європа. Найближчою та найпривабливішою, судячи зі статистики, є Польща. Станом на листопад 2019 року там зареєстровано майже 900 тисяч українських заробітчан – переважно це фізична праця та сфера послуг.
Однак в Європі із задоволенням забирають і, до прикладу, українських лікарів та медсестер. Деякі країни навіть створюють під це спеціальні програми. Ось приміром Чехія – у 2015 році там створили пілотний урядовий проєкт «Україна» для залучення кваліфікованих працівників. Більше того, чеським лікарням цього виявилося замало, і вони просять чеський уряд пришвидшити оформлення документів українським медикам, бо своїх не вистачає.
«У нас в лікарні була і надалі лишається проблема із медсестрами, зокрема у хірургічній галузі, там ми були змушені навіть закрити кілька відділень. Частково проблема вирішується саме завдяки українським дівчатам. На цей момент в нашій лікарні працює 50 медсестер з України, але ми би хотіли збільшити цю цифру», – розповів Радіо Свобода директор празької факультетської лікарні «Королівські Виногради» Петр Аренбергер. В цій же лікарні Радіо Свобода вдалося знайти одну з українських медичних сестер, яка вже рік працює на цій посаді. У 2017 році Мар’яна Майба емігрувала до Чехії якраз за програмою «Україна». Уродженка Калуша (Івано-Франківська область) закінчила медичний коледж, виграла у Києві конкурс на найкращу медсестру, мала дві роботи.
«Проробивши три роки на двох роботах, я зрозуміла, що 80 відсотків мого часу займає тільки робота, а зарплатні з двох робіт я не отримую відповідної, і тому вирішила щось міняти», – розповідає Мар’яна. Для таких, як Мар’яна, вже все готово – посередники, які за певну суму допомагають оформити усі потрібні документи. Більше того – вони обіцяють ще й курси чеської, харчування, проживання. Хоча у випадку дівчини – більшість цих послуг так і лишились обіцянками. За свої ж кошти дівчина склала обов’язкові іспити, і ось офіційно – Мар’яна медсестра. Щоправда, працювати у Європі, як виявилося, не так просто.
«Всі думають, що набагато простіше в Європі працювати – але ні! В обов’язки європейської медсестри входить набагато більше. Такі речі, як гігієна пацієнта протягом дня і ранкова. Годування і стеження за станом пацієнта протягом дня – це все входить в обов’язки молодшого медичного персоналу», – продовжує Мар’яна. Дискримінації ж на свою адресу Мар’яна не відчуває. Каже: чехи ставляться до неї та її колег чемно.
– А такого булінгу до українців, що «ви от такі приїхали сюди», такого немає?
– Ні, дуже гарно до нас ставляться, з розумінням, допомагають. Коли ми чогось не розуміємо – пояснюють. Спочатку все на жестах було, звичайно, на міміці чи з перекладачем.
Більше того, з Мар’яною працює ще четверо українок. Жартома вона каже, що це вже «українське» відділення. А от у справжньому українському відділенні, де дівчина працювала до переїзду в Чехію, на зростаючі тренди професійної еміграції дивляться дуже скептично. Голова профспілки Івано-Франківської обласної лікарні Євген Штайден показує статистику – за 2019 рік звільнилися 134 працівники. Такі цифри, каже, вже п’ятий рік поспіль. Здебільшого йдуть фахові хірурги та медсестри.
«Ця зарплата їх не мотивує. Думаю, із тих людей, які звільнилися, мабуть, відсотків 20 приблизно опинилися за кордоном. Це люди, на підготовку яких ми витратили багато часу, багато сил, багато коштів, в тому числі лікарняних коштів, державних», – розповів голова профспілки Івано-Франківської обласної лікарні Євген Штайден.
Арифметика така – мінімальна зарплата медсестри в Івано-Франківській обласній у 2019 році – 4 173 гривні. А от у празькій лікарні, де працює Мар’яна, медсестра, яка склала іспити, отримує від 25 тисяч крон на місяць (25 293 гривні). Чеські лікарні, які так само втрачають свої кадри, все частіше звертаються до свого уряду, аби там спростили процес отримання українськими медиками робочих віз. Нині цей процес триває в середньому 6 місяців.
«Так, ми отримували звернення від лікарень і зараз міркуємо, як із цим упоратись. Але є тут і негативний бік – представники України часто скаржаться на нас через те, що ми перетягуємо робочу силу. Утім, Чехія теж стикається із цією проблемою – наші працівники емігрують до Німеччини або Швейцарії», – розповів Радіо Свобода директор візового департаменту МЗС Чехії Давід Нові. Згідно з чеським урядовим проєктом «Україна», щороку відкривають певну кількість квот на отримання робочих віз. І якщо на пілотному етапі у 2015 році це було 500 місць на рік, то на 2020-й ця цифра зросла до 40 тисяч.
«Для нас це надзвичайно чутлива тема, оскільки, з одного боку, йдеться про те, що українські громадяни виїжджають на роботу за кордон. Тобто ці програми штучно стимулюють виїзд українських громадян за кордон – що, звичайно, не є в інтересах української держави. Але, з іншого боку, ці проєкти унормовують врахування всіх прав українських громадян з тим, щоб вони були максимально наближені до прав, які мають чеські громадяни. З цієї точки зору, існування цих проєктів є позитивним», – прокоментував ситуацію посол України в Чехії Євген Перебийніс.
Не так давно президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск програм, які спрямовані на створення сприятливих умов для повернення трудових мігрантів до України. Коротше кажучи – закликав заробітчан повертатись додому.
– Мар’яно, що б ви відповіли президенту на такий заклик?
– Знаєте, я цього й не чула, якщо чесно. Я не слідкую за українськими новинами. Це мені не те, що нецікаво… Я дізнаюсь дещо від батьків, від близьких, але своє найближче майбутнє я планую тут жити і працювати.
– Що має змінитися в Україні, аби ви подумали про те, аби повернутися?
– Насамперед я хочу, аби у нас почала працювати страхова медицина. Друге – щоб почав працювати такий, як «практичний лікар» тут, це у нас сімейний терапевт. Аби люди більше слідкували за своїм здоров’ям, щоб були профілактичні якісь огляди хоча б раз на рік. Ну і третє – зарплатня.
Джерело: Радіо Свобода