Якщо українці рівень щастя хочуть отримати такий самий, як у Північній Європі (Фінляндія, Данія, Норвегія на перших позиціях міжнародному рейтингу щастя), то рівень економічного добробуту хоча б такий же, як у Центральній – сусідній Польщі. Особливо люблять порівнювати українську та польську економіки жителі західних областей, де майже в кожній родині є трудові мігранти.
Днями міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що реальні зарплати в Україні здатні за сім років наздогнати польські. “Динаміка реальної середньої зарплати (по всіх галузях) у нас випереджає динаміку зростання середньої реальної зарплати в Польщі в декілька разів. Наздоганяти ще довго, але зробити це можливо. Наприклад, якщо наші зарплати будуть зростати в реальному вимірі на 20% швидше, ніж у Польщі, то нам потрібно 7 років, щоб наздогнати зарплати сусідів. Ось простий розрахунок: сьогодні зарплата в Польщі приблизно в 3,5 раза більша. Якщо ми наздоганяємо зарплату в Польщі на 20% в рік, то за 7 років ми збільшимо свою зарплату у відносному вимірі до зарплати в Польщі в 3,58 раза”, – написав Тимофій Милованов на своїй фейсбук-сторінці.
Чи можливий такий економічний ривок? Розповідає старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР із податкової політики В’ячеслав Черкашин:
“Розрахунок коректний, тільки ось біда, у нас первинним поштовхом такого зростання середньої зарплати було два фактора: зниження ЄСВ до 22% і вибухове підняття мінімальної заробітної плати в останні роки. Цей ресурс, на жаль, вичерпаний. Як бізнес зможе витримати +20% на рік наступні сім років? Тим паче, Польща не стоїть на місці – зниження ставки ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) на 1% для всіх і звільнення від його сплати молодих людей до 27 років додасть динаміки зарплат у 2020 році. А значить доведеться збільшувати українську зарплату не на 20%, а ще більше”.
Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник також переконаний, що Україна не зможе досягнути рівня польських зарплат за 7 років.
“Для цього потрібно, щоб український ВВП зростав значно вищими за польський темпами. Наприклад, якщо економіка України зростатиме на 5% щорічно, то ми наздоженемо польський рівень ВВП сьогодення тільки за 25 років. А щоб зрівнятися з польським ВВП за один рік, нашій економіці потрібно зрости на 236% у 2019 році, чого не відбувається. Без зростання ВВП неможливе подальше суттєве зростання зарплат в Україні. Точніше, можливо, але за умови паритетного зростання цін на продукти й товари, що призведе до суттєвої інфляції гривні. У бідній країні, якою є Україна, неможливо досягти рівня зарплат розвинутих держав без стабільного збільшення економіки протягом десятиліть. Щоб суспільство адекватно сприймало їхні дії, урядовцям потрібно робити більш зважені заяви, які б збігалися з реальністю. До речі, у самій Польщі експерти набагато обережніші, ніж наші посадовці. Вони прогнозують досягнення рівня середніх зарплат ЄС у своїй країні тільки за 50 років. Зараз середні зарплати в Польщі досягають рівня 35,5% від середньоєвропейських”, – розповів Василь Воскобойник.
Отже, експерти сходяться в тому, що українські зарплати й надалі відставатимуть від польських. Для того, щоб вони бодай вирівнялися, потрібні десятиліття зваженої економічної політики. В умовах нашої постійної політичної турбулентності це здійснити досить складно.
Отож українці й надалі порівнюватимуть наші зарплати з польськими й часто прийматимуть непросте, але необхідне для їхнього власного благополуччя рішення: виїжджати на роботу до Польщі. Заступник директора Департаменту економічного аналізу Нацбанку Польщі Яцек Котловський говорить про 900 тисяч українських працівників. До речі, не варто забувати, що ця сусідня країна часто є стартовим майданчиком для міграції до заможніших європейських країн. Польська влада це чудово розуміє, тому намагається утримати українців на своїх заводах і фабриках.
“Поляки моніторять ситуацію і стурбовані бажанням значної кількості українців перебратися з Польщі до Німеччини. Спеціальних заходів не буде, але ось з візами очевидно щось спростять”, – коментує В’ячеслав Черкашин.
Якщо говорити мовою цифр, то днями були оприлюднені результати опитування соціологічної групи “Рейтинг” щодо бажаних країн для міграції. Найбільше українських громадян – 31% – хотіло би переїхати в Німеччину, 27% – у Польщу, 17% – у Чехію. Варто додати, що найголовнішим мотивом міграції громадян залишається задоволення мінімальних потреб їхніх сімей: таку відповідь дало 50% опитаних. Уже потім ідуть самореалізація та пошуки нових можливостей – 27%, а 17% взагалі не бачать майбутнього в Україні.
Як не крути, саме економічна нестабільність – найголовніша мотивація для виїзду українців до інших країн на кілька місяців, років чи на все подальше життя. Заманити українців додому – це створити сприятливі умови для ведення власного бізнесу, а подекуди – забезпечення адекватною роботою з адекватною зарплатою.
У рамках цих питань президент України анонсував запуск держпрограми “Повертайся й залишайся”. Насамперед йдеться про доступні кредити для власної справи. На цю програму у 2020 році уряд планує витратити 5 мільярдів гривень. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що коштів у бюджеті буде достатньо для того, щоб видати дешеві кредити під 5-9 % річних усім охочим підприємцям, які відповідатимуть умовам програми.
Ця держпрограма та її умови вже викликали критику з боку експертів, а прості українці вважають, що уряд просто напускає ману. Водночас є позитив: суспільство залучається до активного обговорення причин і наслідків трудової міграції з України.
Попри скепсис хочеться сказати, що навіть найменші кроки щодо повернення українських робітників додому та утримання потенційних заробітчан вдома – це позитивний крок. Так, звісно, Україна в найближче десятиліття не зможе догнати навіть польські зарплати (не говорячи про Німеччину), але може хоча б покращити умови для ведення малого та середнього бізнесу. Питання економічного благополуччя – найголовніша умова, щоб українці повертались і залишались. Хотілося б, щоб українці їздили до Польщі на екскурсії, а не на полуниці та будівництво. А це, на жаль, не трапиться найближчим часом.
Джерело: Український інтерес
