6 березня президент Росії Владімір Путін підписав закон, який обмежує грошові перекази через платіжні системи у країни, де встановлено такі ж санкції щодо РФ. В першу чергу, це стосується України.
За даними МЗС, у Росії наразі працюють понад мільйон українців. Минулого року вони переказали на батьківщину майже мільярд доларів – саме через платіжні системи. Це майже 1% ВВП.
Україна і Росія почали обмінюватися фінансовими обмеженнями з жовтня 2016 року, коли указом президента Петра Порошенка були встановлені санкції проти шести російських платіжних систем. 16 березня цього року глава держави ввів ще й обмеження щодо п’яти російських банків на території України. А вже 22 березня російська Державна Дума відповіла забороною переказів коштів з Росії в Україну через платіжні системи. Відповідний закон 4 квітня підписав президент РФ.
Відтак заробітчанам доведеться шукати альтернативні шляхи переказів коштів. Громадське спробувало розібратися, як такі обмеження вплинуть на українських трудових мігрантів.
Не критично
Останніми роками кількість грошових переказів через платіжні системи в Україну помітно зменшилася.
“Динаміка цих переказів була доволі негативною в останні кілька років. Поясненням цього можуть бути тіньові канали”, — запевняє Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, який займається дослідженнями української економіки.
За даними Національного банку, 2013-го в Україну загалом переказано майже 5 мільярдів доларів, 2014-го — 3,8 мільярди, 2015-го — трохи більше 2,5 мільярдів. 2016 року загальна сума переказів стабілізувалася. За рік в Україну надійшло 2,485 мільярди доларів. Суми, які відправляються з України через платіжні системи, в рази менші: 2013 року – 827 мільйонів, а торік — лише 350 мільйонів доларів.
Кількість міжнародних платіжних систем на українському ринку за останні роки також зменшилася: із 47 систем, що працювали у 2015 році, лишилися 39 і 14 з них – іноземні.
Із 2,5 мільярдів доларів переказаних в Україну 2016 року 935 мільйонів надійшли саме з Російської Федерації. 40% всіх переказів через іноземні системи здійснила Western Union, 24% – “Золотая корона”, 18% – MoneyGram, 8% – “Юнистрим”, 3% – “Блиц”, 2% – “ЛИДЕР”, 2% – IntelExpress, 2% – RIA.
Грошова блокада
Наприкінці минулого року указом президента заблоковані шість російських платіжних систем. Під санкції потрапили “Золотая корона”, “Юнистрим”, “Блиц”, “ЛИДЕР”, ANELIK та BLIZKO. Відтак вже кілька місяців українські заробітчани в Росії не можуть ними користуватися.
На початку 2017-го заробітчанам в РФ довелося перейти на системи, які не опинилися під санкціями в Україні: Western Union, MoneyGram, IntelExpress, Sigue Money Transfer, Welsend, RIA. Тільки у січні через них з РФ було надіслано 95 мільйонів доларів, що склало 27% всіх переказів в Україну. Але відтепер і ці платіжні системи недоступні.
Складні перепони
Експерти відзначають, що санкції стануть перешкодою для перерахунку коштів в Україну.
“Йдеться про те, що будуть вкрай ускладнені перекази для наших заробітчан в Росії. Але я не вірю, що через такі обмеження, грошовий потік перерахунків від заробітчан зменшиться”, – відзначає Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
У Національному банку України переконані, що є інші можливості для переказу коштів. Заборона не поширюється на банківські операції. У Нацбанку не знають чи можуть українці відкривати рахунки в російських фінустановах. Відкрити ж рахунок у російському банку цілком можливо, для цього потрібні паспорт, міграційна карта та реєстрація. Та чи готові заробітчани відкривати у російських банках рахунки – питання відкрите.
В Нацбанку пророкують, що гроші пересилатимуть поштою або передаватимуть готівку неформальними каналами. Інший спосіб – користуватися тими ж платіжними системами через сусідні країни.
“Природа не любить порожнечі. За місяць-два знайдуться обхідні схеми перерахунку коштів через ту ж Білорусь. Заборона переказів суттєво не вплине на грошові перекази з Росії в Україну від наших трудових мігрантів “, – відзначає Василь Воскобойник, президент “Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування”.
Прощання з Росією
“З Росії чоловік мені не переказував грошей. Їх передавали або співробітники, які їхали додому, або він привозив усе сам. А от в Польщі, там велику суму не перевезеш через кордон. Є банк, який працює в Україні і Польщі. Чоловік переказує через нього кошти”, – розповідає Юлія , дружина українського заробітчанина Андрія Площика.
До квітня минулого року Андрій працював на кількох російських підприємствах в Підмосков’ї і Рязані. Доводилося братися за роботу і нелегально, і офіційно як представнику одного із сумських заводів. Зараз працює в Польщі.
Дружина Андрія розповідає, що відсотки за перекази платіжними системами значно вищі за банківські.
“Тому дешевше через банк – це просто копійчані суми. Раніше була одна платіжна система, але зараз вона недоступна”, – каже Юлія.
“Робота в Росії дуже добре оплачувалася. Проживання було безоплатним, роботодавці також купували квитки. Їх привозили на вокзал, відвозили до Росії, за руку всіх заводили до гуртожитку, поселяли і все. Як в дитсадку”, – розповідає Юлія.
Однак, від російських заробітків довелося відмовитися через нові жорсткіші міграційні правила, зокрема через додаткові дозвільні документи.
Кошти від українських заробітчан з Росії щороку зменшується і торік становили менше мільярда доларів. Експерти стверджують, що так буде і надалі. Але суми, про які йдеться, — не критичні для економіки України.
“Мільярд доларів — це багато. Це майже 1% нашого ВВП. Співмірно з втратами від блокади непідконтрольних територій, які оцінюються у 1,5 мільярди доларів”, – пояснює Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
За результатами соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, за останні роки в Росії працював кожен четвертий український заробітчанин, переважно зі східних областей. Але останнім часом вони переорієнтовуються на інші країни і вже зараз кількість охочих їхати на заробітки до РФ не перевищує 6%. Українців відлякує війна. Важливим фактором є й погіршення економічної ситуації в самій Росії.
“Кількість наших заробітчан в Європі постійно зростає. З тих країн, де українці хочуть працювати, на першому місці Німеччина, на другому — Польща, а в Росію в перспективі прагнуть поїхати 6% опитаних”, – відзначає Василь Воскобойник.
Негативне ставлення до українців – ще одна причина, яка відлякує від поїздок в РФ.
“Росія на митниці дуже ретельно перевіряла і переривала всі речі. В Польщі такого немає. Там все коректніше. Моєму чоловіку дуже сподобалося. І в Польщі все чисто, красиво, охайно. Ставлення дещо інше. В Росії завжди казали, що от “хохли” поприїжджали. В Польщі таке трохи є, але не сильно дорікають. Якщо вони бачать, що людина працює і старається – в них дуже хороше ставлення. В Польщі чоловік працює на рівні з поляками”, – пояснює Юлія.
Юлія каже, що її чоловік міг би залишитися в Україні за наявності відповідних робочих місць і гідної оплати праці.
“В Україні теж можна отримувати такі зарплати. Просто не всюди і не на всіх заводах. В тих же Сумах є завод, але він вже фактично не працює. В Україні складніше знайти роботу. Якби заводи розвивалися, то була б робота і непогана зарплата. Так, вона дещо нижча, але можна було б залишатися вдома з сім’єю. Батьки радять обом їхати до Польщі, але хотілося б залишитися тут”, – запевняє Юлія.
Джерело: Hromadske