Нарешті в Україні стане спокійніше – політичний сезон завершується. Депутати йдуть на довгі канікули і повернуться до роботи аж 25 січня – одразу після локдауну. Чи є чим похвалитися політикам наприкінці сезону? У цьому сумнівів нема – кожна партія знайде, що розказати про свої досягнення і провали… винятково в опонентів. Тож, залишимо їм цю невдячну справу. А ми сьогодні зосередимося на тих фактах, які не мають піарного забарвлення, але важливі для держави.
От показово – в останній день своєї роботи парламент проголосував за надання ковідних доплат фахівцям із вищою немедичною освітою. Вірусологам, біохімікам, мікробіологам, які працюють разом з усіма в медичній системі, щоб зупинити епідемію. Тобто ви ж бачите – це справді потрібне рішення, але визріло воно аж наприкінці року. А чому тільки тепер? Це питання було нагальним для медицини весь 2020 рік. А відповідей було не так уже й багато. Україна запізнювалася, а ситуація – погіршувалася. Причому в різних проявах.
Ось дедалі більше країн Європи спрощують умови міграції для медичних працівників. А це означає, що тисячі наших лікарів шукатимуть кращого життя за межами України. Якщо тут негайно не створять нормальних умов для їхньої роботи, а це передусім – гідна зарплата.
Чому держава так і не погодилася істотно збільшити виплати лікарям? Та чи правду кажуть, що в бюджеті на це – просто немає грошей?
Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України:
“Медицина має стати надпріоритетом у державі! Та депутати вирішили інакше.”
Данило Гетьманцев, народний депутат України:
“Це бюджет бідної країни.”
Тож зарплата лікаря замість обіцяних 23 тисяч гривень буде…
Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України:
“Близько 9 – 9,5 тисяч грн.”
Медики відреагували флеш-мобом: Невже відповідальність за життя сотень людей оцінюється в нашій країні так? Що ж далі? Лікарський страйк чи “білохалатна” міграція?
Маргарита, фельдшерка швидкої допомоги:
“Тут фактично немає що ловити і скоро буде відтік молоді за кордон.”
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування:
“Польща пропонує заробітну плату до півтори тисячі грн за годину.”
Україна без медиків: страшна перспектива чи сувора реальність?
Ігор Фесун, директор Черкаського обласного центру екстреної допомоги:
“Люди добрі, вас не буде кому лікувати, чесно – ми станемо.”
Черкаський центр екстреної медичної допомоги. І з початком пандемії тутешні лікарні працюють на виснаження. Майже не відпочивають, бо замінити їх просто ніким. Особливо гостро бракує водіїв швидкої. Володимир – один з тих, хто повірив в урядову обіцянку. Влаштувався водієм на “швидку” пів року тому – чоловіка через поранення та контузію комісували з армії. І він – напохваті в лікаря. Оплата за таку працю менша за мінімалку – чотири з половиною тисячі.
Володимир Різниченко, водій карети швидкої допомоги:
“Уряд обіцяв, що зарплата водія на “швидкій” буде не менше 12 тисяч, ну я почав розраховувати – поки перший час не буду ці отримувати, але ж в перспективі, якщо буде така заробітна плата – буду шукати щось інше. Поки карантин – немає можливості десь поїхати.”
Розраховували на підвищення зарплат й інші працівники. Тож останні “бюджетні” новини – приголомшили. Директор центру намагається стимулювати людей преміями та надбавками за “ковідних пацієнтів”. Але коли закінчиться пандемія, медикам доведеться знову затягти паски. Особливо молодим спеціалістам – їхні ставки ледь дотягують до мінімалки.
Ігор Фесун, директор Черкаського обласного центру екстреної допомоги:
“Молодь, яка здебільшого приходить на початкові ставки – вона виїздить за кордон, і у нас немає ротації кадрів. У нас з медакадемії умовно там приходило 50-40 осіб, то минулого року до нас прийшло 9.”
А зараз навіть на “ковідну фінансову стимуляцію” грошей немає. Ось такий лист отримала одна з лікарень “швидкої”. У МОЗ обіцяють – розрахуються.
Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України:
“По розрахунках, які надало НСЗУ, не вистачало 5,2 млрд грн. Ці гроші знайдено перераховано на НСЗУ і вони в повному обсязі перерахують нашим лікарням.”
Та що буде наступного року? Фінансування доплат вистачить до квітня, – кажуть у міністерстві. Б’є по моральній стійкості медиків і статистика виплат компенсацій. Півтора мільйона гривень обіцяла держава сім’ям лікарів, які померли через ковід. І з понад двох сотень – гроші отримали лише два десятки родин.
Ігор Гайда, син Олега Гайди:
“Це спровоковано відсутністю бажання проводити будь-які виплати будь-кому у зв’язку зі смертю від коронавірусу.”
Пів року чекати, а потім ще й відвойовувати гроші в суді довелося синові черкаського хірурга. Виплати тільки тим, хто інфікувався на робочому місці. Визначає це комісія з держпраці. Однак у випадку Олега Гайди – її рішення не допомогло. Бо соцстрах оскаржив його в суді. Все під рукою. Ось можемо перевірити сатурацію, виміряти тиск і – якщо пацієнт задихається, одразу під’єднати його до системи штучної вентиляції легень. І за потреби ввести анестезію. та мати постійний моніторинг. Таке диво медтехніки – просто мрія лікаря-реаніматолога.
Та сьогодні годі саму вітчизняну медицину вже підключати до такого апарату. І які ж будуть показники? Замість обіцяних 23 тисяч заробітної плати – максимум 30 відсоткове підвищення. Доплати за роботу із ковідними пацієнтами – під питанням? Тож вже сьогодні задихаючись від безгрошів’я наші медики все більше дивляться у бік країн, де виробляють такі апарати, і де зарплати лікарів у десятки разів вищі.
І де мають дістати гроші, аби покрити кадровий дефіцит. Медиків готові переманювати: у США 25 % іноземців, у Великій Британії 29%, в Ірландії -39%, в Ізраїлі 58%, у Польщі1,8% Для наших лікарів дуже гостинною є Польща. Сусідка навіть на законодавчому рівні скасувала раніше обов’язкове підтвердження диплому українців. А все тому, що там бракує 70 тисяч медпрацівників.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування:
“Беруть всіх – від звичайних медичних сестер, закінчуючи анестезіологами. Шукають лікаря-терапевта, у якого є диплом, є три роки стажу і є бажання вивчати польську мову на місці.”
Якщо людина працює понаднормово – вона може отримати на руки 300 000 грн. А чим далі на захід – тим і зарплати вищі. У Великій Британії нікого не здивує лікар-іноземець. Королівство роками потерпає від медичного “знекровлення”. І більш як половина персоналу отримали свої дипломи за кордоном. Тепер, завдяки Брекзиту українцям буде простіше отримати тут роботу. Бо в європейців заберуть переваги з працевлаштування. Щоправда, для отримання ліцензії на практику – необхідно скласти іспит.
Роман Грех, анестезіолог:
“Ці екзамени – дорогі, це пацієнти – актори, і приблизно тисячу фунтів, тисячу двісті доларів піде тільки на екзамени, ну і ще підготовка: книжки, курси, проживання, харчування і все – це достатньо така хороша інвестиція на рік часу проживання тут. Так, піде десь рік.”
Українець Роман Грех у Лондоні займається медициною болю. Три дні на тиждень лікує пацієнтів, півтора дня – викладає в університеті. А ще один – працює експертом із медичних питань у суді. З вітчизняними реаліями Роман добре обізнаний. Він – президент Української медичної асоціації Великої Британії і часто спілкується з колегами на батьківщині. У Королівстві, як і в Україні, фінансування системи охорони здоров’я – бюджетне.
Роман Грех, анестезіолог:
“Якщо порівнювати бюджети, то приблизно 60-70% бюджету йде на персонал, тут зарплати дуже високі порівняно, в Україні ж навпаки – набагато дорожче коштує технологія і апаратура, медикаменти, а зарплата лікарям і медсестрам є дуже низькою. Це найбільша різниця.”
У Великій Британії, на відміну від України, ніяких доплат за ковід. Лікарі в держсекторі отримують однакову зарплату. Не важливо – це нейрохірург чи терапевт. На місяць близько 4,5 тисяч фунтів, це майже 170 тисяч гривень. Стаж роботи і підвищення кваліфікації додають ще кілька тисяч.
Роман Грех, анестезіолог:
“Це дуже комфортно, тим більше якщо взяти, що клінічна робота – це три з половиною дні, це не є 5 днів з 8 до 6, чи з 1 до 9 вечора. Три – три з половиною дні – це достатньо комфортно. Тому що решту часу ви можете уділити приватній практиці і збільшити свій прибуток у два рази, а може й більше, якщо треба.”
Спокусливо? Дуже. Та для України – не реально. Тим часом, аби заспокоїти наших медиків, у Верховній Раді сиплять обіцянками – підвищення зарплат профінансуємо зі спецфонду. Щоправда жодної конкретики і цифр не називають. У МОЗ вирішили зайти з іншого боку і готують законопроєкт.
Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України:
“Щоб зарплата медпрацівників була кількість прожиткових мінімумів, ну, наприклад, лікаря – 10 прожиткових мінімумів. У нас є така практика в країні – наприклад, закон про працівників прокуратури.”
Головне, каже міністр, не довести до Всеукраїнського страйку лікарів. Бо такий сценарій – кома для медицини.
Джерело: Подробности