Через пандемію COVID-19 частина заробітчан втратили роботу. За оцінками уряду, за час всесвітнього карантину в Україну повернулися 2,2 млн наших гастарбайтерів. Але щойно кордон відкриють, вони знову виїдуть, прогнозують експерти.
Конкуренція між українцями і місцевими працівниками, безумовно, зросла, каже Владислав Штепа , керівник компанії “Український рекрутинг”. Однак не так сильно, щоб витіснити наших громадян. Річ у тім, що сфери, в яких зайняті наші заробітчани, дуже непопулярні серед місцевих.
За даними соцдосліджень, 93% українців залучені на роботах, де потрібна фізична праця, – це сільське господарство, будівництво, переробна і харчова промисловість, сфера обслуговування, зазначає Василь Воскобойник , президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. Так буде залишатися і надалі, тому що місцеве населення неохоче йде на таку роботу.
“Ці сфери вважаються низькооплачуваними, непрестижними. Але українці в Україні теж не хочуть працювати в сільському господарстві. Однак якщо людина розуміє, що можна поїхати на сезон в Польщу і заробляти 600-1000 євро за місяць, то вона поїде. А поляк за ці гроші працювати не захоче, він поїде до Німеччини на 1400-2000 євро”, – каже Василь Воскобойник.
З початком сільськогосподарських робіт в Європі відчули залежність від трудових мігрантів. Фінляндія в кінці квітня – на початку травня організувала чартерні рейси, щоб доставити українських робітників. Попри те, що офіційно кордони Фінляндії закриті, сезонним працівникам, в тому числі з України, фінський уряд дозволив приїхати.
А міністр МВС Естонії заявив, що країна повинна відмовлятися від українських робітників, оскільки стає занадто залежною від них. “Виявляється, що ми нічого не можемо зробити без українців. Ми не можемо збирати полуницю, не можемо зварювати, не можемо будувати, не можемо не знаю що ще робити без українців. А скоро ми, напевно, не зможемо без українців випускати газети, робити телепередачі”, – заявив голова ультраправої Консервативної народної партії і міністр внутрішніх справ Естонії Март Гельме після того, як фермери його країни зажадали впустити гастарбайтерів.
Польща визнала, що не зможе зібрати врожай без українських заробітчан. Серед роботодавців зросла конкуренція на працівників, каже Воскобойник. На це вплинуло і те, що була пауза, пов’язана з затримкою видачі віз. “Роботодавці піднімали стандарти умов роботи, щоб залучити людей. Спостерігається і таке явище, що кілька компаній спільно наймають чартерні рейси, щоб доставити працівників. Окрім відомого чартеру до Фінляндії, в Польщу також практично щотижня відправляються чартери”, – каже Воскобойник.
Однак попит на робочу силу з України помітно не позначився на заробітній платі, зауважують експерти. “Я не думаю, що рівень зарплат буде вищим. Все залежатиме від того, як зростатиме економіка. Але я не думаю, що зарплати будуть зменшуватися”, – додає Воскобойник.
Джерело: Сегодня