Сторінка 174

Польські політики найвищого рангу вже традиційно епатують місцеву та європейську громадськість даними про приголомшливу кількість біженців з України, яких начебто прийняла їхня держава. Так, минулого тижня євродепутат від партії “Право і справедливість” Ришард Чарнецький у розмові з телеканалом TVP Info стверджував, що Варшава прийняла 400 тисяч біженців з України. Тоді як за оцінками його однопартійця міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського, українських біженців тепер у країні над Віслою нараховується аж 1 мільйон 250 тисяч. Невідомо, як представники політичної сили пояснюють трикратну різницю у своїх даних. Зрештою, той самий Ващиковський восени 2015 року казав про півмільйона українських біженців, прем’єрка Беата Шидло з трибуни Європарламенту у січні 2016 заявила вже про мільйон. “Рекордсменом” (принаймні поки що) є віце-прем’єр

В п’ятницю Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт про видачу шенгенських віз в усіх країнах світу. Для України, що чекає на скасування візового режиму, ця статистика має особливе значення. Це – єдиний документ, що дає відповідь на запитання: чи звиклися держави-члени з думкою про те, що українці дуже скоро їздитимуть до ЄС без віз? Чи, можливо, є ті, хто цілеспрямовано ускладнює життя українським подорожуючим? На останнє запитання, на жаль, доводиться відповісти: так, є. Декілька країн, включаючи одну нашу сусідку, суттєво погіршили візову практику. Але добрих новин більше. 2016 рік довів, що візова криза, спричинена війною в Україні, потроху відходить у минуле. За рік консульства шенгенських країн зменшили відсоток відмов і збільшили кількість багаторазових віз, та й

Тернопільська поліція розшукує шахрая, який зібрав у людей гроші за працевлаштування за кордоном і втік. Як повідомили ZIK у відділі комунікації обласного управління поліції, до правоохоронців звернулися вже десятеро потерпілих. Встановлено, що 38-річний мешканець с. Великі Гаї Тернопільського району брав у людей гроші за допомогу в працевлаштуванні за кордоном, проте обіцянок перед жодним із потерпілих не виконав. Люди розповідають, що платили за послугу від 5 до 20 тис. грн, залежно від країни, у яку хотіли виїхати. Ці гроші були завдатком за начебто легальну роботу. За фактом шахрайства правоохоронці розпочали кримінальне провадження. Якщо зловмисник надалі ховатиметься від слідства, його оголосять у розшук,  додали у поліції. Джерело: ZIK

В українському суспільстві відбулася підміна понять, і трудову міграцію ми все частіше стали прирівнювати до тотальної втрати людських ресурсів. Безумовно, демографічні проблеми в нашій країні є, і відхрещуватися від них було б нерозумно. Якщо вірити даним Держслужби статистики, в останні роки населення України щорічно скорочується на 150-200 тис людей. Їдуть фахівці, їдуть вчені, їдуть підприємці, їдуть просто ті, хто шукає кращє і більш комфортне життя. Але при цьому велика помилка зараховувати до тисяч залишивших Україну громадян трудових мігрантів, які налаштовані рано чи пізно повернутися додому. Наприклад, згідно з даними останнього дослідження, проведеного нашою асоціацією спільно з групою «Рейтинг», переважна більшість опитаних мігрантів (близько 77%) шукає сезонну і короткострокову роботу, погоджуючись залишатися за межами України до

Низький рівень життя, зростаючі ціни та безробіття призводять до того, що з року в рік все більше українців їде за кордон у пошуках кращого життя. Хтось – щоб підзаробити за літо, інші – побачити чужу країну, а для когось – це єдина можливість прогодувати сім’ю. Роботу за кордоном сьогодні знайти не складно. Досить часто оголошення можна зустріти навіть на електроопорах, які є своєрідним майданчиком для реклами, почути від друзів, знайомих, або ж знайти в районній газеті і особливо в Інтернеті. Сайти пошуку рясніють пропозиціями на кшталт: «Легальна робота за кордоном – Польща, Чехія, Фінляндія. Вакансії від роботодавців, зарплата від 20 тисяч гривень». Нині найбільшою популярністю серед країн ЄС користуються Польща, Чехія, Німеччина та Фінляндія. Найвища