Сторінка 153

Щоб українські заробітчани могли отримувати пенсії, необхідно будувати дипломатичні «мости» між країнами. Інакше у цих людей не буде зовсім нічого. Про це в ефірі інформаційно-політичного проекту «Прямим текстом» розповів президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. «Цивілізовані країни укладають між собою угоди стосовно заробітчан, які певний час працюють за кордоном. Потім, сплачуючи податок, вони зможуть отримати пенсію. Я не скажу, які саме угоди, бо у кожному випадку вони різні», – зазначив Володимир Лановий. За його словами, для того, щоб українські заробітчани могли отримувати пенсії, потрібно на дипломатичному рівні будувати якісь «мости» між країнами. «Для цього є спеціальні програми, за якими треба працювати. Інакше у цих людей не буде зовсім нічого», – каже екс-міністр економіки. На його думку,

Польські компанії все частіше наймають іноземців, і все більше працедавців ними цікавиться – про це свідчать дані дослідження польського «Business Centre Club» та варшавського віддділу Міжнародної організації з міграції (IOM). Іноземців у Польщі працевлаштовує 40% підприємців, а приблизно 60% планують працевлаштовувати громадян інших країн. Головною причиною такої ситуації є дефіцит працівників з необхідними класифікаціями на польському ринку праці. Дослідження на замовлення IOM, проведене серед іммігрантів з України, показало, що кожен п’ятий з громадян України в Польщі працює без договору, а 22% стали жертвами зловживань. Відтак необхідно докласти зусиль, щоб відповідні відомства поліпшили усі процедури та зменшили час очікування на документи — стверджують експерти. Додаймо, серед польських працедавців нині популярні пошуки не тільки українських, але й

Лише 2% українських вчених вважають, що їх рівень наукової діяльності фінансується в достатній мірі.  Про це свідчать дані опитування соціологічної групи “Рейтинг”. Водночас, згідно з даними опитування, 55% вважають, що вона фінансується частково, 35% – що їх діяльність взагалі не фінансується. Майже кожен четвертий (28% опитаних) розглядають можливість покинути роботу вченого на користь іншої діяльності. Основною причиною опитані називають незадовільний рівень оплати праці (87% респондентів). 41% вказують розчарування в розвитку української науки, 57% вважають недостатнім рівень фінансування їх наукових розробок, 19% віддали б перевагу реалізуватися в іншій сфері. 26% респондентів розглядають можливість переїзду за кордон для здійснення наукової діяльності. Серед тих, хто замислюється про таку “наукову еміграцію” найбільше вчених зі Львова, найменше – з Одеси. Повідомляється,

Для прискорення темпів економічного розвитку Україні потрібно залучати близько 640 тис. трудових іммігрантів в рік. Про це йдеться в статті доктора економічних наук Андрія Гайдуцького. “Україні, щоб розвивати економіку більш високими темпами, потрібно залучати мінімум 15 осіб на 1000 жителів, а це близько 640 тис. осіб на рік. Залучаючи менше, ми постійно будемо мати негативне сальдо економічно активного населення країни”, – написав Гайдуцький. При цьому, за його словами, кожна країна Євросоюзу у 2015 році залучила в середньому 126 тис. трудових іммігрантів, у Польщі цей показник становив – 541 тис. осіб, а Україна – 20 тис. осіб. Автор зазначає, що завдяки залученню іммігрантів у Польщі збільшилася кількість працездатного населення віком 15-70 років за 2009-2016 роки майже

Формально безвізовий режим не повинен був змінити кількість українських трудових мігрантів у Європі, насправді ж число працівників з України після червня 2017-го значно зросло. З літа цього року, як тільки кордон України та ЄС став “прозорим”, через нього пішов у напрямку зі сходу на захід посилений потік людей. За два останніх місяці літа таких “мандрівників” набралося майже 6 млн – і це в півтора рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо в липні 2016-го з України в країни ЄС, за даними Держприкордонслужби, проїхало 1,3 млн осіб, то в липні 2017-го – вже 2,9 млн. Тренд зберігся і в серпні – 1,5 млн і 2,8 млн відповідно. Подібне подвоєння числа бажаючих побувати в країнах Євросоюзу,