Сторінка 143

Київ, 13 грудня 2017 року. Новий законопроект №6275, який за словами його авторів, направлений на запобігання торгівлею людьми, насправді нанесе відчутного удару по легальному ринку міжнародного працевлаштування. Згідно цього законопроекту, що зараз готується до голосування у Верховній Раді, діяльність ліцензованих компаній з міжнародного працевлаштування в Україні буде фактично неможливо вести на законних підставах. А між тим, цей ринок і так на 99% знаходиться в тіні. Фактично, більшість компаній, які відправляють на роботу за кордон українців, не несуть за них ніякої відповідальності. У цій ситуації держава замість того, щоб захистити ліцензовані компанії, додає нові бар’єри в їхній діяльності, які ускладнюють ведення посередницького бізнесу у працевлаштуванні за кордоном і навпаки, дає змогу шахраям повністю заволодіти цим ринком.

За півроку з початку дії безвізового режиму з країнами ЄС співробітники Держприкордонслужби України оформили 355 тисяч громадян України, які скористалися перевагами спрощеної системи. За офіційними даними, понад 128 тисяч українців використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227 тисяч українців подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямували через морські пункти пропуску. В рамках безвізового режиму з країнами ЄС найбільше українці прямували через кордон з Польщею та Румунією – майже 90 тисяч та 65 тисяч осіб відповідно. У ДПСУ зазначили, що у перші місяці дії безвізу спостерігався певний ажіотаж – в середньому прикордонники оформляли до 80 тисяч українців за місяць. Наразі спостерігається зменшення кількості подорожуючих у безвізовому порядку. У листопаді цей показник становив 32,5 тисячі осіб.

Високі побори за легалізацію українських заробітчан в Росії відкривають широке поле для корупції. Громадяни України залишаються найчисленнішою групою серед іноземців, які перебувають на території Росії. Як випливає з Центральної бази даних обліку іноземних громадян (ЦБДОІГ), станом на 1 жовтня 2017 року в РФ перебували 2,33 мільйона українців. На міграційний облік за перші дев’ять місяців року поставлені 1,3 мільйона громадян України, серед яких офіційно з метою роботи оформилися 386 тисяч осіб. Лазівка за 10 тисяч рублів Галина з Івано-Франківська працює у Москві доглядальницею з 2013 року. Усі чотири роки вона нелегально перебуває в Росії і не виїжджає до себе на батьківщину, попри те, що законом передбачається кожні три місяці перетинати кордон, якщо немає інших підстав для

Проблеми, з яким стикаються українські трудові мігранти в Польщі, в основному стосуються часткової невиплати заробітної плати. Випадки так званого трудового рабства є поодинокими і на них досить жорстко реагує польська поліція. Про це в коментарі власному кореспондентові Укрінформу заявив перший секретар консульського відділу посольства України в Польщі Дмитро Горбань. “Найпоширеніша проблема – неповна виплата зарплати. Випадки, коли зарплата взагалі не виплачується, є поодинокими. Якщо взяти загальну кількість наших громадян, які працюють на території Польщі, то відсоток випадків порушення їхніх трудових прав, не є настільки значним”, – заявив Горбань. Він додав, що непідписання договорів про працю з українцями в подальшому може створити умови, аби не в повній мірі розраховуватися з нашими громадянами за виконану роботу. Але

Українські заробітчани у Польщі більше не погоджуються працювати на низьку зарплату. Як повідомив в інтерв’ю інформагенції PAP віце-міністр сім’ї та праці Станіслав Швед, українці вважають надто низькою плату 13 злотих в годину (орієнтовно 95 грн) і тому неохоче йдуть на таку роботу. «Сьогодні ставка 13 злотих на годину є для них часто неприйнятною. Вони знають, що за подібні гроші вони можуть, наприклад, працювати в магазині або в іншому зручному місці», – цитує Шведа телеканал TVN24. Урядовець додав, що така тенденція свідчить про зміну ситуації на ринку праці. Аналіз міністерства свідчить про зміну структури роботи і географії працевлаштування українців. Якщо раніше вони працювали переважно у сільському господарстві, то в останні роки українців побільшало у будівництві, промисловості, торгівлі.