Сторінка 137

За прогнозами Національного банку Польщі, до кінця 2020 року на польський ринок праці будуть потрапляти 200-300 тисяч українців щорічно. Про це повідомив на прес-конференції заступник директора департаменту економічного аналізу Нацбанку Польщі Яцек Котловський. За його словами, кількість українських громадян на ринку праці в Польщі зростає, але темпи зростання уповільнилися, оскільки пік був зафіксований в 2017-2016 рр. Найбільш вірогідний сценарій – це зростання в темпі 200-300 тис. людей на рік. Котловський підкреслив, що існує багато факторів ризику для цього прогнозу, зокрема, візова політика країн Європейського союзу і ситуація в Україні. За даними дослідження Нацбанку, до 2050 року нестача робочих рук на польському ринку праці складе приблизно 10 млн 600 тис. осіб у віці 18-44 років. За

1964 року десятки німецьких газет опублікували фото португальця Армандо Родрігеса. Його, мільйонного заробітчанина, урочисто вітала офіційна делегація німецького уряду. Тоді німці бачили у трудових мігрантах з Португалії, Туреччини, Іспанії та Марокко справжніх рятівників, адже вони приїжджали відновлювати економіку країни. В епоху глобалізації трудова міграція стала звичайною справою. Через відкритість кордонів та різницю в заробітній платні стає дедалі важче стримати робітників від бажання масової міграції. Трохи раніше це відбувалося з Польщею, така сама ситуація зараз і з Україною. До 2004-го, коли для поляків відкрився європейській ринок праці, за кордоном перебували близько 800 тисяч громадян. До 2013 року ця цифра зросла до 2,2 мільйона. Навіть високі темпи зростання національної економіки не позбавили Варшаву цієї тенденції. Результати досліджень

Уряд Польщі працює над новою соціально-міграційною політикою. Як поінформував під час XI Форуму Європа—Україна міністр інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квєцінський, вона повинна полегшити життя, зокрема, українцям, які працюють у Польщі. Водночас польським фірмам буде простіше працевлаштовувати трудових іммігрантів з-за східного кордону. Крім того, новий пакет пропозицій має сприяти українцям у відкритті власних фірм у Польщі. Пільги, за словами міністра Квєцінського, будуть пов’язані з польським ринком праці. Уряд у Варшаві хоче уважно вивчити, у яких регіонах Польщі та в яких галузях потрібні робочі руки з-за меж Польщі. У документі буде також вказано, які компетенції та професії необхідні країні. Буде створено теж інформаційну систему про роботу, освіту, охорону здоров’я та помешкання. Польська влада хоче врегулювати цілий

У польському Жешуві 13-14 березня відбувся щорічний, вже XI, форум «Україна-Європа». Учасниками заходу стали багато відомих політиків та діячів з Польщі та України. Зокрема, велику увагу було приділено питання трудової міграції. На форумі відбулась окрема дискусійна панель  – «Чи змінить українська трудова міграція європейський ринок праці»? Учасники обговорення зазначили, що масштаби реальної трудової міграції українців до Польщі підрахувати дуже важко. Але вже близько 10 тисяч українців ведуть свій бізнес цій країні і ця цифра постійно зростає. «Зараз близько 1,5 млн громадян інших країн працюють на ринку праці Польщі. Більшість з них є українцями.  Вони поділяються на тих, хто працює короткий термін, та на постійних працівників, що знаходяться в країні згідно з довготерміновими робочими візами. До

Прикордонна служба затримала в Варшаві 24-річного громадянина України, який підробляв дозволи на роботу для іноземців. Серед речей чоловіка прикордонники виявили підроблену печатку силезського воєводи. Українцю висунули звинувачення, йому загрожує до 8 років в’язниці. «Затримання громадянина України має зв’язок зі справою, розкритою в кінці 2017 року, яка стосувалася злочинного угруповання, що виготовляло підроблені документи для перебування в Польщі іноземців», – заявив прес-секретар одного з відділів прикордонної служби Рафал Потоцький. Раніше звинувачення в підробці документів були висунуті двом полякам і чотирьом українцям. «Махінація шахраїв полягала в наступному. Власники фірм, які в дійсності не вели ніякої підприємницької діяльністі, реєстрували в центрах зайнятості свідоцтва про намір працевлаштувати іноземців. На основі цих свідчень громадяни України, Росії, Білорусі та Узбекистану отримували