Сторінка 132

Близько 70% українців, яких було задекларовано на роботу у Польщі, зникли відразу після перетину кордону. Такі дані містяться у реєстрі зайнятості іноземців, який з початку року провадить Міністерство родини, праці і соціальної політики. Згідно з даними, що публікує газета «Rzeczpospolita», від 1 січня 2018 року польські працедавці оформили вже близько 240 тисяч заяв про намір працевлаштувати іноземця(здебільшого мова йде про українців і лише частково білорусів), але реально до задекларованої роботи приступило лише 74 тисячі осіб, тобто одна третя. Це явна ознака того, що, попри жорсткість критеріїв для роботодавців, яким загрожує штраф за приховування працевлаштування іноземців, а також доступу консульських установ до бази відповідних заяв, надалі існують зловживання, що фактично спричиняють до виманювання робочих віз для

Київ, 27 березня 2018 року. На сьогодні українські трудові мігранти є найбільшими інвесторами в Україну (надіслали $9,3 млрд на батьківщину в 2017 році, чи близько 10% ВВП) і підтримують її макроекономічну стабільність. Державі необхідно забезпечити їхній захист а також розробити і втілити у життя послідовну та логічну політику в цій галузі та нарешті підрахувати – скільки українців працює за кордоном. Трудова міграція буде тільки набирати оберти у найближчі роки. «77% наших заробітчан виконують в Польщі фізичну роботу, 16% – роботу в сфері послуг і тільки 3% – інтелектуальну працю. Дві третини українських заробітчан шукали роботу за кордоном через родичів та знайомих. Найважче для 40% українських заробітчан – це розлука з родиною. 90% заробітчан не планують купляти

У Міністерстві закордонних справ Польщі заявили про доцільність створення держагентства у справах трудових мігрантів з України. Про це заявив заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький. Він зазначив, що українці працюють в Польщі, а польські фірми потребують українських працівників, але ці дві групи не пов’язані між собою. “Можливо, було б доцільно створити державне агентство, яке працювало б і в Україні, і в Польщі, яке б інформувало українців, які є вакансії, які є ставки, але в той же час займалася б захистом їх трудових прав і стежило б за дотриманням зобов’язань по оплаті пенсійного внеску”, – зазначив Ціхоцький. Нагадаємо, раніше міністр інвестицій і розвитку Польщі Єжи Квечінскій повідомляв, що уряд Польщі працює над новими положеннями соціально-міграційної політики,

Якщо трудові мігранти пенсійного та передпенсійного віку повертатимуться до України і отримуватимуть тут пенсії, то це матиме негативний вплив на економіку країни. Про це у коментарі УНН повідомив президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. “Повернення заробітчан пенсійного та передпенсійного віку до України і отримання ними пенсії негативно позначатиметься на економіці”, — сказав він. Експерт пояснив, що у нас старіюча нація, як і в інших країнах Європи. І з кожним роком відсоток пенсіонерів збільшується, що накладає на працюючих великий тягар. “При існуванні солідарної пенсійної системи і не розвинених приватних пенсійних фондів, пенсія може формуватися тільки з податків, які сплачують працюючи українці. В Європі ця проблема вирішується наступним чином — підняттям пенсійного віку та залученням молодих трудових мігрантів, які займають вільні робочі місця, що створюються під час економічного зростання та збалансовують пенсійну систему в тому числі”, — додав він. Водночас, за словами

Перерахунок викликаний тим, що трудові мігранти з Польщі та Росії не особливо користуються офіційними переказами грошей в Україну. Після перегляду методики сума переказів зросла на $ 2 млрд. Національний банк України (НБУ) оновив методологічний підхід до оцінки обсягу грошових переказів трудових мігрантів в країну і, відповідно, перерахував вплив таких переказів на платіжний баланс. Як повідомляє НБУ, зміна методологічного підходу обумовлена недооцінкою приватних грошових перерахувань у зв’язку з істотними змінами основних напрямків, характеру трудової міграції, а також каналів грошових переказів. “Переорієнтація короткострокових мігрантів з Росії до Польщі і різке зростання кількості українців, які працюють в Польщі, привели до недооцінки переказів з-за надзвичайно низької частки офіційних переказів з Польщі. Крім того, адміністративні обмеження на використання міжнародних платіжних