Сторінка 105

Українських трудових мігрантів не намагаються повернути на батьківщину, їх хочуть взяти під ковпак. В кінці минулого тижня до Верховної Ради внесли проект закону №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном». Документ встиг не на жарт потривожити фахівців, що займаються працевлаштуванням, і здобути не найкращі оцінки. Що нового Законопроектом виписується кілька дуже важливих і навіть революційних нововведень: створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції. Під контролем Мінсоцполіткі; формування реєстру трудових мігрантів; заснування Фонду «добробуту» українських мігрантів; впровадження карти трудового мігранта. Навіщо це потрібно Нового контролера трудових мігрантів вже встигли обізвати «міністерством». По-перше, в його структурі передбачається створення територіальних органів (в містах і областях). По-друге, його

Українці продовжують шукати кращого життя за кордоном. У 2018-му Центр економічної стратегії України оприлюднив дослідження: ми входимо в десятку країн-донорів міжнародних мігрантів у світі. Притому, що в Україні зараз можна отримувати зарплату не гірше закордонної, і до того ж бути захищеним законами і впевненим у своїх правах. А успішно працевлаштуватися за кордоном до сих пір непросто, і не тільки через недобросовісних роботодавців, а й через шахраїв, які практикують різні схеми обману. “Сегодня” з’ясувала, як не потрапити до них на гачок. Наші експерти:  Ярослав Куц, адвокат, голова адвокатського об’єднання “А2КТ” Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Дмитро Люшенко, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми “Дмитро Люшенко і партнери Схема 1: Спочатку заплати Бажаючи знайти роботу за кордоном,

Утопічно було б говорити, що події останніх п’яти років жодним чином не вплинули на суспільний стан в Україні. Вже, мабуть, не знайдеться людини, яка не мала б знайомого, родича, колишнього колеги, котрий зараз знаходиться десь в Італії чи Польщі у пошуках кращого життя. За даними ООН, у середньому з України щороку виїздить близько 1 млн громадян, і цей показник має тенденцію до зростання. І попит, звісно, породжує пропозиції. Соціальні мережі, сайти, газети, телеканали, навіть бігборди в метро та на вулицях міста рясніють чисельними пропозиціями допомогти легально та швидко влаштуватися на роботу.  Як не загубитися у різноманітті варіантів та дійсно безпечно заробити грошей за кордоном, а не залишитись в Україні без своїх останніх заощаджень? Якщо вже

Острог, 06 березня 2019. Такі дані було оприлюднено під час Міжнародного столу «Quo vadis, українцю?», який відбувся у вівторок 5 березня в «Острозькій академії» з ініціативи компанії Foreign Personnel Service й Польсько-української господарчої палати в рамках соціального проекту «Партнерство та працевлаштування» (partnerstwo.info). У дискусії взяли участь представники Міграційної служби України, місцевого представництва Центру зайнятості, науковці, представники бізнесу та громадського сектору. Під час зустрічі були представлені результати соціологічного дослідження «Соціальний профіль трудового мігранта з України», реалізованого Центром соціальних досліджень Національного університету «Острозька академія», яке проводилося в період з 20 грудня 2018 року до 15 січня 2019 року. Під час дослідження було опитано 1025 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, за винятком Криму й

Наразі у виборчих програмах кандидатів дуже мало (деколи зовсім нічого) написано про права та інтереси українських мігрантів Україна налічує біля 10 мільйонів українських мігрантів (третина працездатного населення, третина виборців) до яких українська влада ставиться з недопустимою байдужістю, незважаючи на їх критичний фінансовий вклад (за різними оцінками, від 10 до 20% ВВП України) у економічний розвиток країни. Проблем дуже багато, починаючи з архаїчною системою організації виборів за кордоном, з дискримінацією права на повноцінне представництво у Верховній Раді та закінчуючи з необхідністю покращення якості надання державних послуг українським мігрантам. Поряд з українською байдужістю, у 2018 р. видання Dziennik Gazeta Prawna опублікувало рейтинг 50 найвпливовіших людей економіки Польщі, де на другому місці опинилися українські мігранти, “колективні герої польської