Василь Воскобойник, керівник проекту «Візія 2033»: За інформацією The Ecomonist, нещодавній звіт ОЕСР, клубу, який складається переважно з багатих країн, показав, що його 38 членів прийняли рекордну кількість мігрантів на постійне проживання минулого року – 6,1 млн. Імміграція до багатих країн зростає найшвидшими темпами за 15-річний період. В країнах ОЕСР зараз проживає приблизно 10% населення, яке не народилися в цій країні, де вони живуть.
Більшість міграцій будь-якого типу відбувається в межах сусідніх регіонів, а не з бідного світу до багатого. Але відносна безпека західних країн і високий рівень життя є одним із факторів, що приваблює мігрантів. Понад 70% мігрантів у країнах ОЕСР працюють, і ця цифра продовжує зростати. Середня заробітна плата в ЄС нині у 12 разів перевищує таку в країнах Африки на південь від Сахари.
В Європі погана демографія, а отже їй потрібні працівники. В сусідній Польщі заохочують вже не тільки українців чи вихідців з Європи, але запрошують до себе індійців, в’єтнамців, філіппінців тощо. В Варшаві можна зустріти сьогодні, наприклад, індійського кухаря, який приїхав туди декілька років тому, отримав робочу візу, важко працював і згодом відкрив власний ресторан. Його діти відвідують польську школу і соціалізуються. Незважаючи на антимігрантську риторику попереднього польського уряду, в реальності вони активно сприяли притоку робочої сили до країни. Отже, світовий досвід каже нам, що без залучення трудових мігрантів мріяти про економічне зростання марно.
Тепер відійдемо від світового контексту та подивимось ,що відбувається в нас вдома. Ми бачимо катастрофічне скорочення чисельності населення України та демографічну кризу, яка вирує в нашій країні багато років. Нам потрібно знайти відповіді на три питання:
- Повернення українців, котрі зараз знаходяться за кордоном.
- Сприяння скороченню обсягів трудової міграції з України.
- Залучення трудових мігрантів та талановитих людей до України.
В свою чергу, залучення трудових мігрантів та талановитих людей до України потрібно
базуватись на наступних принципах:
- захист національних економічних інтересів;
- перевага кваліфікованої імміграції;
- визначення пріоритетних сфер залучення мігрантів;
- залучення акредитованих роботодавців до вирішення завдань трудоресурсного забезпечення
(найму іноземної робочої сили);
- бальна система допуску іммігрантів в країну;
- запобігання нелегальній міграції.
Обговорюючи шляхи підготовки міграційної стратегії нашої країни важливо пам’ятати про необхідність проведення інформаційної компанії, спрямованої на високій рівень свідомості суспільства щодо міжнародних міграційних трендів. Потрібно щоб в країні сформувався чіткий консенсус щодо міграційних процесів, і що імміграція трудових мігрантів з інших країн матиме позитивні наслідки для економіки та суспільства.
Суспільство повинно чітко розуміти що і для чого ми робимо!