Давайте подивимось на приклад Польщі, де ще у 2004-05 рр. зрозуміли, що демографічна криза в країні призведе до того, що в них не буде вистачати робочих рук. Тоді була розроблена стратегія по спрощеному працевлаштуванню іноземців з 6 країн, по залученню людей до Польщі. Ефект від цих дій розпочався тільки у 2010-му році, коли майже 200 тис українців отримали запрошення на роботу. Вже в 2017-му році українці отримали 1 млн 700 тис запрошень на роботу від польських роботодавців. При цьому на сьогодні в Польщі все одно не вистачає додатково 1,5 млн робочих рук. Тому Україні потрібно думати не про те, яким чином обкладати податками своїх трудових мігрантів, а як реально захистити їх за кордоном, сприяти їхньому поверненню додому а також залученню іноземної робочої сили до України. Вітчизняні трудові мігранти все життя не будуть їздити на роботу за кордон, а згодом будуть приймати рішення – чи залишатися в країні, де вони заробляють, на довготривалий термін, чи знаходити роботу вдома.