Таку думку в коментарі Укрінформу висловив Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та експерт з питань трудової міграції.
«Якщо ми будемо розвивати економіку, в якій буде превалювати робоча сила, звичайна фізична праця, то нам будуть потрібні умовні пакистанці. А якщо ж ми будемо йти шляхом розвитку високотехнологічних галузей, умовно кажучи, побудови космічних кораблів, то будуть потрібні інженери зі Сполучених Штатів, з Англії, з Німеччини», – пояснив експерт.
«А зараз уявіть, який масштаб буде відбудови, де в такій кількості знайдемо робітників? Чи згодні будуть у нас працювати за 800-1000 доларів, коли в Німеччині пропонують 2500-3000 євро? Заздалегідь треба міркувати, з яких країн їх будемо везти», – зауважив Воскобойник.
За словами фахівця з питань міжнародного працевлаштування, європейські уряди послідовно готують способи залучення іноземної робочої сили, і Україні теж слід планувати такі дії.
«Так, в Узбекистані два роки тому німецький уряд почав активно відкривати центри з вивчення німецької мови, центри підготовки та перепідготовки кваліфікованих робітників. І ми будемо конкурувати з Німеччиною за мешканців Узбекистану», – розповів він.
Наразі за дорученням уряду Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування працює над спільним з Інститутом демографії та досліджень якості життя проєктом «Міграційна політика: шляхи вдосконалення». За словами Воскобойника, до кінця першого півріччя 2026 року має з’явитися нова міграційна політика, стратегія України. Також асоціація працює над проєктом «Візія-2033»: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя».
«Ще до війни кількість населення України скорочувалася майже на 300 тис. осіб щороку. Як будемо наше населення хай не збільшувати, а хоча б утримувати на одному рівні – величезне питання», – зазначив президент асоціації.
Як повідомлялося, із масовим виїздом громадян за кордон, внутрішнім переміщенням і мобілізацією в Україні зростає дефіцит кадрів. Згідно з опитуваннями НБУ, у 2023 році 44% підприємств мали кадрові труднощі через масове скорочення кількості працівників, що пов’язане з мобілізацією, а 24% – через міграцію.
Дані опитування Європейської бізнес-асоціації також свідчать про зростання дефіциту кадрів: на квітень 2024 року з ним стикалися 74% опитаних роботодавців (+19 в.п. порівняно з осінню 2023 року), не відчувають дефіциту кадрів 7% підприємств (-5 в.п.). Згідно з опитуванням Державної служби зайнятості, 26,7% підприємств відчували дефіцит кадрів у 2023 році, тоді як, за даними опитування НБУ, цей показник сягає 36%.