З кінця серпня уряд дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон. Це рішення викликало жваві дискусії у суспільстві — чи не стане воно поштовхом до масового відтоку молоді та ослаблення економіки?
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник наголошує, що панікувати зарано:
«Реальні висновки можна буде робити лише за пів року чи рік. Важливо не тільки скільки молодих людей виїхало, а й скільки повертається».
Він пояснює, що головна причина рішення уряду — зняти напруження серед батьків, які масово намагалися вивозити за кордон синів 16–17 років, побоюючись мобілізації з 18 років. Тепер юнаки можуть самі приймати рішення про своє майбутнє, а ті, хто здобуде в Україні освіту, мають значно більше шансів повернутися додому.
За словами експерта, покоління 18–22 років є особливо вразливим: у країні їх близько 700 тисяч, і саме вони — майбутні батьки наступних поколінь. Водночас їхня роль на ринку праці наразі не є критичною:
«Працюють приблизно 200 тисяч молодих людей, з них 65% — дівчата. Хлопців лише 70 тисяч на всю країну. Це не ті цифри, які можуть суттєво похитнути економіку», — зазначає Воскобойник.
Головний виклик, за його словами, чекає після війни, коли очікується нова хвиля трудової міграції — близько 1,5 мільйона українців. Тоді бізнес постане перед серйозними кадровими втратами.
Щоб уникнути цього, вже сьогодні готується Стратегія державної міграційної політики України до 2035 року. Її мета — сформувати зрозумілі та прозорі правила повернення українців і водночас залучення іноземних фахівців для відбудови країни.
«Ми маємо будувати країну свободи, де молодь зможе реалізуватися краще, ніж у Європі. І тоді повертатимуться не лише українці, а й іноземці приїжджатимуть сюди створювати бізнес», — підкреслив Воскобойник.