Таку думку під час публічної дискусії «Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації до кадрового дефіциту», що відбулася в Укрінформі, висловив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник.
За його словами, хоч би яку економічну модель зростання та відновлення України ми обрали, маємо усвідомити: без людей вона не спрацює.
«Зрозуміло, що до завершення військових дій говорити про масове повернення українців нема сенсу, цього не станеться. Повернення буде можливим тільки після перемоги й залежатиме від заробітних плат, що їх виплачуватимуть в Україні, від наявності житла і взагалі – від існування перспектив для конкретних людей» – пояснив експерт.
За його словами, тут працюватиме економічний розрахунок: чи зможу я на Батьківщині заробляти гідно, щоб належно утримувати родину, чи матиму я в Україні доступне житло, якісні послуги, зрозумілу податкову систему?
Якщо створити всі ці умови, люди почнуть повертатися. При цьому важливим буде акцент на цільовій добровільній репатріації та утриманні професійних кадрів: лікарів, вчителів, інженерів, представників робітничих професій.
«Держава має надавати їм спеціальні пакети підтримки: швидка нострифікація (визнання іноземних документів про освіту – ред.) дипломів, пільгова іпотека, муніципальне житло, конкурентна заробітна плата. Але ми повинні бути реалістами: лише за рахунок повернення українців, котрі зараз перебувають за кордоном, швидко закрити потреби ринку праці України ми не зможемо», – продовжив Воскобойник.
Частину кадрового дефіциту, на його думку, доведеться компенсувати за рахунок залучення іноземних трудових мігрантів, особливо у галузях, де нам не вистачатиме часу для підготовки власних кадрів.
«Тож нам уже зараз потрібно переглядати міграційну стратегію, треба досягати консенсусу між владою, бізнесом та суспільством стосовно того, що ми однак будемо вимушені запрошувати в країну мігрантів», – переконаний голова «Офісу міграційної політики».
При цьому він заперечив можливість заміщення в осяжному майбутньому значної частини працівників роботами і ШІ.
«Будьмо реалістами: створення одного роботизованого робочого місця обходиться десь у 100 тис. дол. Чи буде хтось під час війни та в той період, коли війна тільки-но закінчиться, вкладати гроші в країну, яка не до кінця реформована? А період завершення наших реформ, переконаний, розтягнеться на досить тривалий час. Тому, як би хто до цього не ставився, нам треба вже зараз готувати суспільство до залучення мігрантів з інших країн», – констатував Воскобойник.
На переконання експерта, цей процес не потрібно віддавати на відкуп бізнес, держава має жорстко контролювати процес залучення іноземних кадрів. Такий підхід допоможе уникнути помилок та проблем, які масова трудова міграція принесла деяким іншим країнам.
Як повідомлялося, за оцінками Державної служби зайнятості, цьогоріч на ринку праці України триває скорочення чисельності офіційно зайнятих громадян. Зокрема, за даними Пенсійного фонду, застрахованих у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування осіб у січні – липні 2025 року було на 860 тис. менше, ніж у відповідний період торік (загалом приблизно 10 млн). Через війну Батьківщину залишили, за різними оцінками, від 4 до 7 млн українців, значна частина з яких – люди працездатного віку.