Сторінка 131

Українська міграція до Польщі останнім часом стала однією з найпомітніших тем двосторонніх відносин. Усе більше українців у пошуках праці за кордоном звертає увагу на західну сусідку – Польщу, яка є близькою географічно, культурно і куди  найлегше зробити візу. З якими проблемами стикаються українські трудові мігранти у Польщі? Якими є тенденції на польському ринку праці? Чи українці забирають у поляків робочі місця? На ці та інші питання в інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу відповів директор польської компанії з працевлаштування іноземців EastWestLink Анджей Коркус. НА ПОЛЬСЬКОМУ РИНКУ ПРАЦІ – ГІГАНТСЬКИЙ ПОПИТ НА ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ – Пане директоре, скільки українських мігрантів зараз перебуває в Польщі? – Думаю, що близько мільйона осіб. Торік, у піковий період, наприкінці літа – на

Впродовж декількох останніх років ми спостерігаємо нове для України явище – масовий відтік кадрів на роботу за кордон. Ця тенденція з’явилась на початку 2010-х і підсилилася у 2014 році. Причини цього явища лежать на поверхні, але їх все одно потрібно добре усвідомлювати. Це падіння економіки, війна на Сході України та відсутність перспектив для широких верств населення. Почнемо з того, що порівняємо економічне зростання країн Європи та України. Візьмемо показники деяких країн після світової кризи 2009 року. Наприклад, за інформацією Світового банку, ВВП Польщі за сім років, з 2010 по 2016, в середньому зростав на 3% за рік (всього за сім років: 21,58%). За цей же період ВВП Чехії зростав в середньому на 1,9% в рік

В Україні та Польщі з квітня розпочнеться широка кампанія “Партнерство і працевлаштування”, яка матиме на меті популяризувати легальне і без порушень законодавства працевлаштування українців в РП. Про це в коментарі власному кореспондентові Укрінформу розповів голова Польсько-української господарчої палати, екс-міністр економіки Польщі Яцек Пєхота. “Кампанією ми хочемо протидіяти патологіям під час рекрутації працівників в Україні, а з іншого боку в Польщі боротися з випадками, коли посередники не дотримуються умов працевлаштування у питаннях грошової винагороди, соціального забезпечення, вже не кажучи про випадки нелегального працевлаштування”,- зазначив Пєхота. За його словами, головним партнером Польсько-української господарчої палати щодо цієї кампанії в Україні буде Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування. Пєхота зазначив, що до неї залучатимуться й державні органи, зокрема Державна

Українські політики, постійно вирішуючи глобальні проблеми світового значення, чомусь незмінно забувають про конкретному пересічного українця. А от у Німеччині, приміром, все навпаки, там влада ще в 2015 році оголосила, що згідно з їхнім планом, країна до 2020 року повністю позбавиться від безробіття. Тому уряд Ангели Меркель прагне максимально підвищити реальні доходи своїх громадян і, відповідно, внутрішній споживчий попит. Влада Німеччини робить все для того, щоб дійсно кожен німець відчув ці зміни на краще на ринку праці. А як у нас? У нас, на жаль, останні 3 роки – повне мовчання про якісь результати по виконанню указу президента Петра Порошенка «Про стратегію сталого розвитку «Україна – 2020». Нічого сказати нашим політикам або вже всього досягли? Може

В’ячеслав Бєлєбєзєв вирішив підзаробити в Німеччині, але лише втратив гроші. Хлопець знайшов у соцмережах пропозицію працевлаштування «прибиральник в готелях». Посередник ніби допомагав працевлаштувати українців у німецьку компанію. Обіцяв майже 90 євро в день. Але за працевлаштування вимагав аж 850 євро – за контракт, прописку, банківську картку, житло та саму вакансію. Наполягав, мовляв,  летіти потрібно негайно, бо багато охочих. Хлопець розказує, що їх поселили в нелюдських умовах, а німецьким так званим «працедавцем» нібито виявився біженець узбек-нелегал. Виявилося, що шахраї скористалися незнанням українців реальних правил працевлаштування за кордоном. Обіцяні офіційні документи виявилися підробленою id-карткою громадянина Євросоюзу. Якщо нелегала з такими документами затримає поліція, на нього чекає штраф, арешт і депортація з країни без права в’їзду в ЄС. Хлопець не погодився працювати нелегально, вимагав