Сторінка 3

Українські політики, постійно вирішуючи глобальні проблеми світового значення, чомусь незмінно забувають про конкретному пересічного українця. А от у Німеччині, приміром, все навпаки, там влада ще в 2015 році оголосила, що згідно з їхнім планом, країна до 2020 року повністю позбавиться від безробіття. Тому уряд Ангели Меркель прагне максимально підвищити реальні доходи своїх громадян і, відповідно, внутрішній споживчий попит. Влада Німеччини робить все для того, щоб дійсно кожен німець відчув ці зміни на краще на ринку праці. А як у нас? У нас, на жаль, останні 3 роки – повне мовчання про якісь результати по виконанню указу президента Петра Порошенка «Про стратегію сталого розвитку «Україна – 2020». Нічого сказати нашим політикам або вже всього досягли? Може

В’ячеслав Бєлєбєзєв вирішив підзаробити в Німеччині, але лише втратив гроші. Хлопець знайшов у соцмережах пропозицію працевлаштування «прибиральник в готелях». Посередник ніби допомагав працевлаштувати українців у німецьку компанію. Обіцяв майже 90 євро в день. Але за працевлаштування вимагав аж 850 євро – за контракт, прописку, банківську картку, житло та саму вакансію. Наполягав, мовляв,  летіти потрібно негайно, бо багато охочих. Хлопець розказує, що їх поселили в нелюдських умовах, а німецьким так званим «працедавцем» нібито виявився біженець узбек-нелегал. Виявилося, що шахраї скористалися незнанням українців реальних правил працевлаштування за кордоном. Обіцяні офіційні документи виявилися підробленою id-карткою громадянина Євросоюзу. Якщо нелегала з такими документами затримає поліція, на нього чекає штраф, арешт і депортація з країни без права в’їзду в ЄС. Хлопець не погодився працювати нелегально, вимагав

Близько 70% українців, яких було задекларовано на роботу у Польщі, зникли відразу після перетину кордону. Такі дані містяться у реєстрі зайнятості іноземців, який з початку року провадить Міністерство родини, праці і соціальної політики. Згідно з даними, що публікує газета «Rzeczpospolita», від 1 січня 2018 року польські працедавці оформили вже близько 240 тисяч заяв про намір працевлаштувати іноземця(здебільшого мова йде про українців і лише частково білорусів), але реально до задекларованої роботи приступило лише 74 тисячі осіб, тобто одна третя. Це явна ознака того, що, попри жорсткість критеріїв для роботодавців, яким загрожує штраф за приховування працевлаштування іноземців, а також доступу консульських установ до бази відповідних заяв, надалі існують зловживання, що фактично спричиняють до виманювання робочих віз для

Київ, 27 березня 2018 року. На сьогодні українські трудові мігранти є найбільшими інвесторами в Україну (надіслали $9,3 млрд на батьківщину в 2017 році, чи близько 10% ВВП) і підтримують її макроекономічну стабільність. Державі необхідно забезпечити їхній захист а також розробити і втілити у життя послідовну та логічну політику в цій галузі та нарешті підрахувати – скільки українців працює за кордоном. Трудова міграція буде тільки набирати оберти у найближчі роки. «77% наших заробітчан виконують в Польщі фізичну роботу, 16% – роботу в сфері послуг і тільки 3% – інтелектуальну працю. Дві третини українських заробітчан шукали роботу за кордоном через родичів та знайомих. Найважче для 40% українських заробітчан – це розлука з родиною. 90% заробітчан не планують купляти

У Міністерстві закордонних справ Польщі заявили про доцільність створення держагентства у справах трудових мігрантів з України. Про це заявив заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький. Він зазначив, що українці працюють в Польщі, а польські фірми потребують українських працівників, але ці дві групи не пов’язані між собою. “Можливо, було б доцільно створити державне агентство, яке працювало б і в Україні, і в Польщі, яке б інформувало українців, які є вакансії, які є ставки, але в той же час займалася б захистом їх трудових прав і стежило б за дотриманням зобов’язань по оплаті пенсійного внеску”, – зазначив Ціхоцький. Нагадаємо, раніше міністр інвестицій і розвитку Польщі Єжи Квечінскій повідомляв, що уряд Польщі працює над новими положеннями соціально-міграційної політики,